Старий новий паркувальний «сервіс», або Кому віддаємо гроші?

Так паркування заборонено чи дозволено? (П’ятниця ранок. Вул.Фединця)

Історія перша.

Кілька місяців тому. Узбіччя (!!!) дороги біля ринку "Краснодонців". Немає знаків, які забороняють стоянку чи зупинку на узбіччі. Зупиняюся на узбіччі. Замикаю машину. Підходить чоловік у жовтій жилетці і дивиться на мене запитально. Я питаю:
- Що?
- Дві гривні.
- За що?
- За парковку.
- А де тут парковка?
- Он де ви стали.
- Ні, це узбіччя дороги загального користування. Парковка – це виділена і розмічена територія, що охороняється і належить певному суб'єкту, або взята ним в оренду. Ось бачу таку метрів за тридцять. Ви не заблукали?
Спокійно йду собі на базар, роблю покупки і їду додому. Все правильно?

Історія друга.

Кілька місяців тому. Засипана гравієм територія без розмітки біля ринку Краснодонців. Шукаю місця де стати. Все забито. Чоловік у жовтій жилетці показує мені рукою на вільне місце і допомагає на нього заїхати. Паркуюся. Виходжу.
- Дві гривні.
- Будь ласка.
Виймаю з гаманця дві гривні, даю йому і вичікувально дивлюся. Паркувальник бере дві гривні і хоче йти.
- Стійте!
- Шо такоє?
- Чек.
- Шо?
- Чек дайте.
- А. Ага. Даю-даю...
Виймає портмоне і "відслюнює" чек із пачечки, скріпленої степлером. Я, беручи чек:
- Чек ви маєте вибити при мені із вказанням часу паркування. Цю шару я вам прощаю один раз і дві гривні лишаю вам – це мій вклад у те, щоб ви заасфальтували цю територію. (Вказую на крупний гравій, помішаний з болотом під ногами.)
Йду за покупками і їду додому. Все правильно?

Історія третя.

Минулої весни. Виходжу з піцерії "Беламі", де обідав із дружиною, і бачу на колесі своєї машини "краба". Під склом – цетлик. Поруч на лавиці молодий хлоп пише такий самий цетлик моєму "сусідові". Його напарник ставить наступного "краба". Запитую:
- Хто заблокував колесо мого авто?
- Ми.
- На якій підставі?
- Ви не заплатили за парковку.
- На якій підставі я повинен платити за паркування?
- Рішення міськради.
- Покажіть.
- У мене неє.
- Ви в курсі, що ЦЕ місце - для клієнтів закладу, які і так платять ресторану і не повинно обкладатися паркувальним збором?
- Нє, то всьо нашоє.
- Хлопці, не ма часу. Знімайте зараз, бо знімете пізніше і безкоштовно, але попсуємо один одному нерви і вкрадемо час.
- Нє. Я не годен. Мене начальник накаже. 60 гривень за зняття.
Беру телефон і викликаю наряд міліції. На підставі "незаконне обмеження мене у користуванні належним мені майном".
- Приїздить наряд хвилин через 20. За хвилину до них приїздить "хазяїн" - характерної зовнішності чоловік, який намагається мене грузити і брати "на іспуг". Я з ним просто не спілкуюся. Прибувший наряд ВІТАЄТЬСЯ З НИМ ЗА РУКУ, дружньо поплескують один одного по плечу, і обмінюється "останніми новинами". Відтак звертають увагу на мене. Я наполягаю на написанні заяви. Цитую їм:
- Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
- Згідно із ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
- Окрім того, як випливає із змісту ч. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України, обмеження щодо здіснення права власності можуть бути встановлені лише законом, а не рішенням органу місцевого самоврядування.
Ще й після міліція мало кочевряжиться і не хоче приймати заяву. (!!!!) Пускаю у хід останній козир. Свій примірник протоколу, на якому "дресирувальник крабів" просто забув або полінувався підкреслити причину блокування коліс. Звіряємо – на його примірнику підкреснено. Але мене його примірник "не поре". Документ оформлено з очевидним порушенням. Ще півгодини пишемо заяву, даємо пояснення, на вимогу міліції мені краба знімають БЕЗКОШТОВНО і я їду. Півтори години часу. Але... Все правильно?

Історія четверта

Паркуюся сьогодні на вул.Фединця. Підходить зовсім молодий хлопчик у ховтій жилетці:
- Дві гривні.
- За що?
- За парковку.
- Підстава?
- Рішення міського голови (!!!).
- Покажіть.
Показує мені папір смішного змісту БЕЗ підпису міського голови але з печаткою (ілюстрація нижче).
- Де оприлюдене це рішення?
- Шо?
- Надруковане де питаю!! Ви знаєте, що рішення, які стосуються громадян міста, а не внутрішньої роботи виконкому набувають чинності після опублікування у мніципальній пресі. Подібно тому як рішення Верховної Ради набувають чинності після публікації в "Урядовому Кур'єрі"?
- Шо?
- Звідки городяни знають що ви не аферист, який кидає лохів на гроші?
- Вчора то по "Тисі" казали вечером ко позерав.
- А гроші ви збираєте відколи?
- Від учора рана. (!!!)
- А чому розпорядження видане першим лютого а "гроші від учора рана"? І без оприлюднення рішення? Скільки паркувльників працює на всій вулиці Фединця?
- Не знау. Двоє.
- І ви встигаєте запаркувати і розпаркувати всі машини? Показати вільне місце, допомогти з виїздом?
- Нє. Інколи не встигаємо добігти як шофера уше неє, пішов. А потом нич не можемо доказати.
- А як доказуєте? Краби ставите?
- Нє. Крабів більше не буде казав міський голова.
- А як будете примушувати платити? Самі ляжете? І за що гроші? Десь тут є розмітка?
- Я не знау. Вчора мер туй був лічно та я мало не упав.
- Но та, дорогий друже, доки я лічно не з'ясую на якій підставі у нашому місті відбувається те, що відбувається я вам платити за паркування не буду.
Все правильно?

У якості додаткової ілюстрації і, так би мовити, "суспільної думки" приводжу спостереження блогера Олександра Богданова, опубліковане сьогодні у його блозі

"Автолюбительское . Со вчерашнего дня в центре города, в тех же местах, где когда-то взимала деньги за парковку фирма "Медпарк", теперь стоят молодые парни в зеленых светоотражающих накидках и... собирают деньги за парковку. На вопрос "Как так, в последних газетах читал, что парковка бесплатная и кругом шахраи", достают ксерокопию указа нашего нового мера и показывают на его подпись снизу. После этого диалога я отказался платить, сел в машину, отъехал и поставил "под знак", а потом еще пол часа наблюдал из кафе, как подобную процедуру повторяет большая половина водителей.
У меня даже комментариев нет."

А як супербонус – пропоную вам прочитати його більш ранню статтю "Парковочный сионизм по-ужгородски"
http://bogdanov.info/comments.asp?id=5394

Висновків я не робитиму. Їх кожен зробив для себе сам.
Все правильно?
 

(Фото автора)

Теги: Ужгород, паркування, гроші, побори