Чим запам’ятається рік Змії…

         Закінчується 2013 рік. Яким він був для мене? Добрим чи навпаки? Звичайно, що добрим, навіть якщо і були якісь негаразди. Перш за все, цей рік – рік Змії – мій рік. За східним гороскопом я народилася у рік Змії. А по-друге, цей рік для мене ювілейний, відсвяткувала, як кажуть, два рази по …дцять! Для мене було дуже знаменно те , що моя нова збірка поезій «Земля у дзеркалі небес» вийшла друком саме на мій день народження, тобто 16 травня. За це завдячую видавництву «ІВА»: редактору В.Петраш, коректору Л.Філь, Ж.Манфреді, за чудове художнє оформлення, С.Мельнику, за прекрасну світлину на фоні сакур, та всім тим, хто зостався «за кадром», але причетний до виходу книги.

         У новій збірці, як пишеться в анотації,  – «зворушливі твори про красу отчої землі, чистих людських взаємин, вірності, про світлу пам’ять, яка зігріває серце, дає наснаги жити, творити, долати труднощі і перешкоди”.

         Збірка «Земля у дзеркалі небес» присвячена світлій пам’яті мого чоловіка Пекаря Івана Івановича, якому теж у цьому році був би ювілей, і якого вже три роки нема поміж нас…                                              

                                                        Ти відійшов без вороття,

                                                        На серці все ще гіркота.

                                                        Весняним вітром полонин

                                                        Іду з низин аж до вершин.

                                                        Піднімусь на круті плаї,

                                                        Залишу всі свої жалі.

                                                        Хай вітер горами несе

                                                        Мою тужбу…

                                                        Прости за все.

Про вихід книги в обласній пресі відгукнулися Маріанна Нейметі та Іван Хланта.

         Запам’ятався відпочинок у Греції із Оксаною Синьоокою, екскурсія на Метеори – восьме чудо світу, купання в Егейському морі.

         У липні відбулася конференція Всеукраїнського літературного об’єднання «Письменники Бойківщини» у м.Самборі, фестиваль фольклору у с.Кульчиці, звідки родом Кульчицький Юрій, що започаткував кавоваріння у Європі, вірніше у Австрії – тодішній Австро-Угорщині. Відвідали садибу-музей Дорошенка та Кульчицького.

Бальзамом для душі став відпочинок  у ТОК «Синевирське озеро», де відпочила і тілом, і душею.

Там тиша, спокій, небесна синь…

                                               Високо в горах – озерна гладь.

                                               Стрункі смереки журно мовчать.

                                               Схилились низько два явори,

                                               Листям сягають аж до води.

Вересень приніс із собою початок нового навчального року та зміну керівництва школи після Дня учителя. За мою майже сорокарічну педагогічну діяльність довелося працювати із чотирма директорами шкіл, це п’ятий директор… Щож, як писав поет-класик, «нам своє робить».

Жовтень і початок листопада мав свої печалі та радощі. Після лікування у кардіоцентрі покращувала своє здоров’я у «Карпатах», де мала змогу спілкуватися із багатьма цікавими особистостями, знайти нових друзів та однодумців. А ще був авторський вечір поезії, де я презентувала любителям і шанувальникам поетичного слова свою нову збірку «Земля у дзеркалі небес». Вечір поезії пройшов тепло, зворушливо – надовго запам’ятається мені.

Були поїздки по монастирях, де очищалася душею, молитвами підносилася до цілющого джерела життя, яке писалося у книгу Буття.

Що ще було? Було багато сірих буднів, щоденних проблем, які вирішувалися не завжди так, як хотілося б. Була втеча від самотності, від одинокості, але від неї далеко не втечеш. Згадалися слова із пісні: «Між берегами самоти тече ріка Печаль. А колись «між берегами любові текла ріка Кохання»…

А ще був і є зараз Майдан. Весь світ спостерігає, переживає, дивується тому, що твориться у нас «на нашій славній Україні, на нашій - не своїй землі».

Вірш «Про наболіле» написала ще минулого року, але актуальний і сьогодні.

Так само і поезія «Бути чи не бути» написана десять років тому, а ніби про теперішні події. Наближається рік Коня – синього, дерев’яного. Що він нам принесе?... Яких перемін очікувати?! Дай Боже всім людям миру, злагоди, доброти, терпіння, спокою душі та Божої благодаті, родинного тепла, затишку, достатку. А ще – щоб ми були європейською високорозвиненою державою, у якій народ як нація єдине ціле. 

Про наболіле

Життя вирує буйно

 тут і там,

Усюди безлад,

 хаос,

 тарарам.

І правлять балом

 нині партократи,

Що розпродали майже

 всі Карпати,

Що наглумилися

над рідною нам мовою,

Над піснею,

 над книгою,

 над школою.

І хто ми є сьогодні –

 не пригадую,

Загубили себе

у мовчанні за правдою.

Застрашили нас місцем роботи,

 зарплатою,

І нам рота закрили,

 і ми стали німотою.

А хронометри часу

 відраховують нам невідомість.

Марнославні обіцянки

 заколисують нашу свідомість.

Ходим ніби усі в летаргійному сні

 навесні

Щоб втекти від реалій подалі–

                                               топим істину правди в бокалі.

І охоплює всіх нас відчай і втома,

                                               розум, нерви і серце

Вже зводить судома.

                                      На кону знов питання болюче:

У бою до загину збережемо чи ні

                                                        Україну єдину?!

Олена Пекар. (10.11.12р.)

Бути чи не бути

Є над чим замислитись народу,

Що не відступав від прямоти.

Хто для нас тут створює погоду

І веде до світлої мети?!

І куди дороговказ поверне?

Нащо він, коли постійно юз.

То рвемося вперто ми у Євро,

То в отой, що був уже, – Союз.

Думати-гадати – надто мало,

Плакатись на долю і регрес.

Україна – це не хліб і сало,

Україна – це Христос Воскрес!

Є над чим задуматись сьогодні,

Є про що подумати усім:

Бути чи не бути у Європі

Україні з іменем своїм?!

Олена Пекар (2003 р.)

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати