Медовий бізнес родини Балегів

Про бджіл та продукти бджільництва старий пасічник може говорити годинами. Воно й не дивно, адже за 40 років своєї діяльності набув величезного досвіду. Він зізнається, що робота на пасіці стала сенсом усього його життя. Бджоли для нього, ніби малі діти. Вся його любов, увага присвячена їм.

Медовий бізнес родини Балегів

 

А почалося з того, що свого часу тесть Василь Дешко із гірського села Дешковиця Іршавського району долучив його до свого улюбленого заняття. «Почавши працювати із цими медоносними комахами, — згадує Василь Балега, — я настільки до них прив’язався, що вже невдовзі не уявляв собі життя без них. Через брак медоносів у нашому краї мені довелося вивозити свою пасіку навіть  у далеку Волгоградську область Росії. Там я збирав багато солодкого продукту. Коли підросли діти, до бджолярства долучив і їх. Нині пасічництво стало, мовити б, нашим сімейним бізнесом. Окрім сина Василя та доньки Тамари, допомагають і внуки Михайло та Василь. За родинним столом часто обговорюємо бджолярські справи і всі кардинальні рішення приймаємо колегіально».

Сьогодні велика родина Балегів має цілу сотню бджолосімей. Вулики розташовані не тільки у Мукачеві, де мешкають пасічники, але й у багатьох населених пунктах Мукачівщини і Берегівщини. «Робота на пасіці непроста, як може дехто подумати, — розповідає далі глава родини, — бджоли потребують неабиякого догляду. Вони, як і люди, також хворіють, добре розуміють свого господаря і відчувають турботу газди. І якщо до них ставитись з любов’ю, то віддячують сторицею».

«Сьогодні у нас є найрізноманітніші види меду, — долучається до розмови донька Василя Івановича Тамара, — це і гірський, і травневий, і акацієвий, і з різнотрав’я. А ще маємо продукти бджільництва — маточне молочко, пергу, прополіс. Перше є вельми помічним при серцево-судинних захворюваннях, регулює кров’яний тиск, покращує кровообіг, додає сил. Не дивина, отож, що його дуже широко використовують спортсмени. Перга також регулює кров’яний тиск, знімає втому, очищає печінку. А ось прополіс неабиякий антизапальний засіб і підвищує працездатність. Уся наша родина вживає ці продукти бджільництва, тому ми й не хворіємо. Радила б усім щовечора, лягаючи спати, спожити хоча б одну ложку меду. Це заспокоїть нервову систему, покращить сон. Шкода, що для нас, закарпатців, не є традиційним вживання меду. Наші люди краще заплатять великі гроші за ліки. А ось у сусідній Росії, навпаки, мед є традиційним. Жителі цієї країни не питимуть чай без меду».

Василь Іванович – член Спілки пасічників Мукачева. Бджоляр з неабияким стажем часто ділиться досвідом із початківцями. Йому є про що їм розповісти, навчити, показати...

«Сьогодні мусимо дбати, щоб наша карпатка не тільки не виродилася, а зберегла свій первозданний вид, не асимілювалася з іншими видами цих комах», — каже мій співрозмовник.

Рідко яке медове свято, що проводить спілка, обходиться без участі родини Балегів. «На щорічному фестивалі меду, що зазвичай буває у вересні в нашому місті, ми обов’язково беремо участь, — зазначила донька пана Василя Тамара. — Продукція бджільництва тут користується попитом. Шкода тільки, що подібних свят упродовж року в області відбувається дуже мало. Немає нам, пасічникам, і ніякої допомоги від уряду. Раніше діяли хоч якісь програми щодо підтримки бджолярів, нині – жодної».

Віталій Іванець

25 серпня 2012р.

Теги: бджолярство, бджоли, пасічник, мед

Коментарі

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи