«З початку року епідемічна ситуація в області з гострих кишкових інфекцій є досить спокійною, — говорить Володимир Маркович, головний лікар облСЕС. — Спалахів групових захворювань та харчових отруєнь, пов’язаних з об’єктами державного санітарно-епідеміологічного нагляду не зареєстровано. Реєструється лише характерна для літнього сезону захворюваність у побуті».
Зі слів епідеміолога, найчастіше зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм людини. Хвороба проявляється у вигляді таких симптомів, як: нудота, блювота, діарея, різкі болі в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла, зневоднення різного ступеня тяжкості.
Сонячні дні й щедрі дари природи, на які багате літо, налаштовують на оптимістичний лад. Але саме в цю пору виникає найбільша загроза підхопити гострі кишкові інфекції. Хоча частіше за все хворі не звертаються до лікаря і займаються самолікуванням, не знаючи про те, що їхній організм за таких умов повністю не звільняється від мікробів.
У суботу, 28 липня, в інфекційне відділення Хустської лікарні поступило 7 хворих з ознаками, характерними для харчового отруєння. У пацієнтів діагностовано ентероколіт.
Було встановлено, що всі хворі пов’язують погіршення стану здоров’я зі вживанням тістечок, принесених ними додому з весілля, яке відбувалось 26 липня в с. Березово на Хустщині. Одразу ж бригадою фахівців територіального санепідемзакладу проведено комплекс гігієнічних, дезінфекційних та протиепідемічних заходів. Також медичними працівниками дільниці були оглянуті всі присутні на весіллі. За підсумками огляду, з ознаками кишкового розладу госпіталізовано 10 осіб.
Загалом у стаціонарі 31 липня знаходилося 17 хворих (з с.Березово, с.Кошельово, м.Хуст), з яких 10 дітей та 7 дорослих. Тринадцятеро осіб уже готувалися до виписки.
Заступник начальника головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області Юрій Садварі, в свою чергу, доповнює: «Спеціалісти лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках області ретельно стежать за тим, щоб на стіл наших земляків та гостей краю потрапляли продукти харчування тваринного та рослинного походження безпечні та належної якості. Всі лабораторії, які працюють на ринках, є акредитовані та забезпечені необхідним обладнанням, приладами та реактивами для проведення різного роду досліджень, для визначення якості та безпечності харчових продуктів».
В управлінні ветеринарної медицини кажуть, що з початку курортного сезону ветінспекторами спільно із співробітниками карантинної міліції проконтрольовано 242 суб’єкти господарювання різних форм власності: 26 баз відпочинку, 28 м’ясних магазинів, 188 торгових точок та лотків на ринках, де реалізується м’ясо, столове яйце, ковбасні вироби та інші підконтрольні харчові продукти. За наслідками перевірок до адміністративної відповідальності за порушення ветеринарно-санітарних правил притягнуто 105 осіб, вилучено і не допущено в переробку та реалізацію 2356 кг продукції тваринного походження на суму близько 70 тис. грн., а 625 кг довелось знищити».
Тут також зауважили, що велику увагу приділяють ліквідації місць стихійної торгівлі на теренах нашої області, недопущенню реалізації продукції домашнього виготовлення, передусім, домашньої ковбаси, сальтисону та багато іншого.
«За перше півріччя 2012 року на теренах Закарпаття не зареєстровано жодного харчового отруєння при вживанні продукції тваринного походження. Крім того, наші спеціалісти проводять велику роботу, яка спрямована на підтримку стабільної епізоотичної (серйозні інфекційні хвороби тварин) ситуації в області. За цей період загалом було проведено близько 450 тис. діагностичних досліджень, 500 тис. профілактичних щеплень та обробок, понад 298 тис. експертиз продуктів тваринного та рослинного походження», — підсумовує Юрій Садварі.
Що стосується санітарного стану місць відпочинку, то, за словами завідувача епідеміологічного відділу обласної СЕС Світлани Оберемко, на території Закарпатської області нині функціонує лише 5 організованих місць масового відпочинку населення, а саме: урочище Виннички (м. Виноградів), в селах Косонь та Дідово Берегівського району, а також в Тереблі та Солотвині Тячівського району.
«Подібні місця на воді повинні бути облаштовані джерелом водопостачання (питні фонтанчики або інші пристосування), вбиральнями, кабінками для переодягання, мають бути рятівні станції, пункт надання медичної допомоги, облаштована територія і почищене дно водойми», — зауважує завідувач відділу. За її інформацією, станом на початок липня за мікробіологічними показниками було досліджено 57 взірців води, з яких лише 3,5% (у Хустському районі) не відповідали вимогам санітарних норм. Зате за санітарно-хімічними показниками всі вони відповідали санітарно-гігієнічним вимогам.
Офіційні місця для масового відпочинку на воді, розміщення яких погоджувалося б санепідслужбою, в м.Ужгород взагалі відсутні. Травневим рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про облаштування місць відпочинку, купання та заходи щодо попередження загибелі людей на водних об’єктах міста» було вирішено відвести для цього берег Ужа біля Ботанічного саду та від транспортного мосту до Боздоського парку.
Але подібні рішення міськрада приймала вже неодноразово, а відпочити ужгородцям так і нема де. Такі ж проблеми існують і в мукачівців, хустян та жителів інших міст області.
Валерія Пащенко, студентка відділення журналістики