Пригадуються ті часи, коли на кожному вільному "п'ятачку" стояли копійчані "однорукі бандити". А навколо кожного з них юрбилися люди – від безхатьків до пенсіонерів і молодих мам. Згодом після прийняття закону чимало з нас зітхнули з полегшенням, адже, здавалося б, ця заборона повернула в родини сотні чоловіків, дружин, синів, доньок... Та радіти довелося недовго, бо затятих гравців на гроші знову потішили можливістю зіграти. Адреналіну, очевидно, зараз додає й те, що грати доводиться в екстремальних умовах – "накриють" клуб чи не "накриють"?
Спершу подібні заклади працювали "в тіні": у непримітних підвалах, замаскованих під інтернет-клуби приміщеннях, а тепер (взяти до уваги хоча б обласний центр) чимало їх діють відкрито. Різниця тільки в тому, що офіційно вони "не надають азартні послуги". Ба, навіть більше, у деяких клубах власники примудрилися порозвішувати написи на кшталт "Отримання виграшу не передбачається".
"Але насправді там діє система електронних ваучерів, — розповідає один із постійних відвідувачів клубу ужгородець Емеріх. – Дав гроші адміністратору, і тебе підключають до віртуальної гри, відкривають інтернет-рахунок, де діють електронні гроші. Адміністратор видає чек, що гроші сплачено, а також логін і пароль для входу в систему. Вона працює так, що за межами клубу увійти на ресурс неможливо. Це фактично той самий ігровий принцип, тільки з більш сучасною технікою. А клієнтури – хоч відбавляй. Та й грають зараз переважно ті, у кого в кишені водяться чималі гроші".
Є й інший варіант, так звані тоталізатори, тобто ставки на ту чи іншу спортивну подію чи гравця. Ними захоплюються переважно спортивні фанати, які до прийняття закону проводили час у букмекерських конторах.
"Тут схожа система. Ти робиш віртуальну ставку, що сьогодні, наприклад, у футбольному матчі виграє, скажімо, "Шахтар". По закінченні гри, в разі виграшу тієї команди, на яку ти поставив, тобі виплачують виграш. Зрозуміло, система працює складніше, але, якщо простими словами, то виглядає воно саме так. Раніше такі заклади називалися букмекерськими конторами, але після прийняття закону їх заборонили, — розповідає далі Емеріх. – Майже всі ці заклади називаються інтерактивними і працюють під виглядом інтернет-клубів. Якщо якась перевірка й "нагряне", а ти сидиш за комп'ютером, то в тебе є "відмазка", що працюєш в інтернеті, готуючись до уроків в школі".
Тому й не дивно, що такі клуби діють доволі відкрито, адже спробуй доведи, що гравець сплатив гроші адміністратору!
Чимало азартних клубів діють і в так званому "закритому" режимі. Тобто не впускають пограти будь-кого з вулиці, а мають постійних клієнтів. Домовляються про гру попередньо по телефону або ж діє "фейс-контроль" через камеру зовнішнього спостереження, тому коли клієнт підходить до вхідних дверей, йому просто відчиняють двері і запускають всередину. За словами заступника голови ДПА в Закарпатській області Віталія Кричка, це доволі ускладнює роботу податківців.
"З моменту, відколи почав діяти Закон про заборону грального бізнесу, в області було проведено обстеження 1352 закладів, де міг діяти гральний бізнес. Як результат, працівники державної податкової служби закрили 18 гральних залів. У трьох випадках було виявлено гральне обладнання без документів, які б засвідчували їх власника чи походження. Всього було вилучено 149 апаратів вартістю 846,8 тис. грн. Згідно з законом, до порушників ми повинні застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8 тисяч мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 7 млн. 256 тис. грн.) з конфіскацією грального обладнання, а прибуток від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. На сьогодні є одна судова справа, за рішенням якої підприємство, що проводило азартні ігри, має заплатити штраф. Та наразі рішення оскаржили, і воно розглядається у суді вищої інстанції, — каже Віталій Кричко. — Незважаючи на те, що пройшло вже більше року, як в Україні заборонено гральний бізнес і участь в азартних іграх, аналіз оперативної інформації, яка надходить до органів державної податкової служби області, свідчить, що деякі колишні власники гральних закладів не бажають відмовлятись від прибутків, які приносить такий бізнес. Тільки за останні кілька днів працівники податкової служби вилучили 24 гральні апарати та 3 персональні комп'ютери, зафіксували 3 факти проведення азартних ігор".
Своєрідними, лідерами за кількістю вилученого грального обладнання, за словами податківця, є місто Ужгород і Виноградівський район. Переважна ж більшість подібних залів, зрозуміло, сконцентрована у містах, де люди живуть більш заможно.
На питання, що в Ужгороді сьогодні відкрито діють кілька десятків подібних закладів (до прикладу, в районі автовокзалу, на вулицях Капушанській і Заньковецької та багато інших),Віталій Михайлович зауважив, що "за наявною в них інформацією за вказаними адресами, діяльність у сфері грального бізнесу не проводиться".
Аби переконати нас у цьому, за його пропозицією, ми вирушили у своєрідний рейд по місту. Першою зупинкою був автовокзал. Поблизу нього розташований заклад "Три горби". Свого часу він вважався дуже популярним гральним клубом. Зараз вікна та двері, як і в більшості подібних закладів, обтягнуті непрозорою синьою плівкою. З вулиці спостерігаємо, як до вхідних дверей підходять два молодики. Вочевидь, хлопці вирішили просидіти зайві гроші. Після кількох спроб відкрити двері вони таки відчинилися. На вулицю виглянув чоловік у чорному вбранні охоронця. Перекинувшись кількома слівцями, молодики пішли геть.
"Не виключено, що зала не працює, тому охоронець відіслав бажаючих пограти деінде, — припускає податковий інспектор.
"Але що тоді всередині зали, яка не працює, робить людина?" — виникає зустрічне питання.
"Можливо, людина просто охороняє дороговартісну апаратуру, яку власники подібних залів досі не вивезли", — каже наш "гід".
Їдемо далі. На проспекті Свободи знову зупиняємося. Біля колишнього нічного клубу зараз також розташований заклад із затемненими вікнами й дверима. Однак там нас знову чекає розчарування: двері наглухо замкнені. У новому мікрорайоні міста біля ринку, за деякою інформацією, працюють аж дві зали. Перша – продуктовий магазин, у приміщенні якого ще тиждень тому стояли апарати. Втім, зараз там уже порожньо. Інший заклад – невелика забігайлівка на самому ринку. Гральні апарати "черешеньки" там стоять прямо біля бар-стійки. Втім, вони вимкнені.
"Можна зіграти", — вдаємо, що хочемо пропустити тут "зайву" копійку.
"Так вони не працюють, — каже бармен. – Їх як привезли, так ще й не вмикали". Його "ще" вже насторожує. Якщо "ще" не вмикали, то, вочевидь, збираються увімкнути. Втім, доказів цього разу ми не знайшли.
На вулиці Капушанській подібний заклад стоїть біля авто центру. Однак і тут затоновані двері замкнені, грати сюди приходять тільки "свої", але й не виключено, що такі зали починають свою роботу, коли засутеніє.
"Наші інспектори працюють не тільки вдень, а й вночі, — реагує на це В.Кричко". – Тому подібні точки під контролем у будь-яку пору доби".
На проспекті Свободи біля обласної бібліотеки навідуємося у ще два гральні заклади. Однак один із них зачинений, а іншому працює тільки кафе-бар.
На вулиці Фединця в центрі Ужгорода заходимо до невеликого залу із затемненими вікнами. По периметру стіни обкладені апаратами старого взірця. Однак у цю пору там тільки прибиральниця.
На завершення завітали у гральну залу, яка розташована в одному приміщенні з кав'ярнею, по тій же вулиці Фединця біля Перечинської автостанції. У кутку стоять шість апаратів з надписом "Розважальний атракціон" і чотири комп'ютери. Відвідувачів не густо, апарати простоюють. А ще тиждень тому, коли вдалося випадково сюди завітати, склалося враження, що тут буває й "гарячіша" пора. Тоді за всіма апаратами сиділи молодики, які азартно клацали по клавішах. На запитання, чому тут діє гральний зал, якщо закон забороняє проводити азартні ігри, дівчина-адміністратор тоді мені тільки посміхнулася і відповіла: "Як не дозволено грати? Дозволено!".
"Виявити подібні заклади — це тільки половина завдання, — пояснює податковий інспектор. – Навіть якщо ми побачимо, що за гральним апаратом хтось сидить і грає, це також ще не доказ. Адже довести, що клієнт заплатив адміністратору гроші, дуже важко. Для цього треба дочекатися виграшу. Якщо ж вдається зафіксувати, як касир видає його — тоді й хапай його за руку. В іншому разі — податківець безсилий".
На цій "точці" ми з інспекторами й розходимося.
Очевидно, поспішність, з якою був прийнятий закон про заборону грального бізнесу, дала свої результати. Адже для того, щоб приймати його, потрібно було не з "бухти-барахти" закривати настільки розвинену і потужну систему, а просто впорядкувати її. Впорядкувати – означає позбутися вуличних копійчаних апаратів, де змогу тринькати гроші мав навіть першокласник (головне, щоб на зріст був височенький, аби діставати до віконечка), прийняти певні правила проведення азартних ігор в інших закладах (ті ж казино, які діяли при готелях і були насамперед розраховані на багатого клієнта). Втім, поспішивши, народні обранці наробили ще більшої шкоди. Насамперед державній економіці, яка втратила мільйонні податки. Натомість всі гроші зараз, які б могла отримувати держава, пливуть у чиїсь кишені.
Сніжана Русин
P.S.: Віталій Кричко підкреслив, що в законі дано чітке визначення грального бізнесу та його невід'ємних ознак: внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш, залежність виграшу від випадковості, а також цей вид бізнесу має бути зорієнтований на отримання прибутку. Адже не будь-яка діяльність чи сприяння в проведенні ігор є гральним бізнесом. Окремі розважальні атракціони, ігрові апарати типу "дартс", автомати "кран-машина", інтернет-клуби (за винятком організації віртуальних азартних ігор) не підпадають під заборону. Однак податківці, за словами Віталія Кричка, завжди беруть до уваги інформацію про ймовірність проведення азартних ігор в тому чи іншому закладі і перевіряють її. Для цього пропонують номери телефонів, куди можна звернутися конфіденційно: (03122) 3-24-23 (телефон чергового податкової міліції. Працює цілодобово) або ж (0312) 61-60-04 (телефон відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу в м. Ужгород. Телефонувати можна в робочий час). Також можна зателефонувати у будь-яку податкову інспекцію.