Державний заслужений академічний Закарпатський народний хор — єдиний в Україні професійний колектив, який пропагує і збагачує не тільки українську пісенну й хореографічну культуру, а й мистецтво всіх національних меншин, що здавна мирно проживають на закарпатській землі. Цими днями 21 жовтня колектив — візитівка нашого краю святкує своє 65-річчя.
Хор веде свою історію з 25 вересня 1945 року, коли при обласній філармонії було створено перший в історії Срібної Землі професійний колектив — Закарпатський ансамбль пісні й танцю. Його художнім керівником призначили Миколу Добродєєва, а головним балетмейстером — Валентина Ангарова. Вже за рік, 17 вересня, успішно відбувся перший концерт ансамблю. Своєрідністю репертуару, високою професійною майстерністю колектив одразу ж завоював симпатії серед шанувальників народного мистецтва як в Україні, так і за її межами.
"Сьогодні, напевно, лише я одна лишилася жива з тих, хто у 45-му прийшов на цю роботу, — згадує про часи заснування колективу кавалер ордена Ярослава Мудрого, народна артистка України, балетмейстер-постановник Державного заслуженого академічного Закарпатського народного хору України Клара Балог. — До 1945 року на Закарпатті взагалі не було професійного мистецького колективу. А з приєднанням наших земель до України нова влада видала указ про створення народного професійного мистецького ансамблю. По всій області з'явилися оголошення про організацію при філармонії такого колективу, й розпочався набір танцюристів, музикантів, які мали належну освіту, талант і мистецькі здібності. Комісію з відбору артистів очолили згодом уже художній керівник ансамблю Микола Добродєєв, балетмейстер Валентин Ангаров та диригент Петро Милославський".
За словами Клари Федорівни, її дуже приваблював танець, тому, щойно дізналася про набір в ансамбль, подала туди заяву. Відтак розпочалася її кар'єра танцюристки завдовжки майже в усе життя. "Мені допомогли мої вихователі, які донесли до нас те, що найперше ти маєш бути людиною. — зізнається вона. — Я живу з вірою у Бога в серці, що завжди підтримує мене".
Першими артистами колективу стали випускники учительських та греко-католицької духовної семінарій. Це була здібна молодь, яка мала гарні голоси, зокрема Андрій Бачинський, Дезидерій Задор, Андрій Коцка й інші. Цікаво, що виступали вони в національних костюмах, які по області відшуковували Федір Манайло та Андрій Коцка. За цими зразками молоді митці робили вбрання і для танцювальної групи.
Колектив набував популярності серед мешканців краю і мав великий вплив на культуру та мистецтво. Адже виконував відомі народні пісні, що почали з'являтися в професійній обробці іменитих композиторів та музикантів. "Ансамбль виправдав надії, які покладалися на нього. Вже у 1947 році колектив перейменували в Закарпатський народний хор, у 1959-му Указом Президії Верховної Ради УРСР хору було присвоєно почесне звання "Заслужений колектив УРСР", а у 2009-му — "Академічний", — розповідає Клара Балог. — За роки нам вдалося виступити не тільки на найпрестижніших сценах усіх союзних республік Радянського Союзу, а й у кращих концертних залах зарубіжжя".
У різний час художніми керівниками та головними диригентами цього колективу були такі відомі особистості, як Петро Милославський (1946—1954 рр.), Михайло Кречко (1954— 1969 рр.), Микола Попенко (1969—1986 рр.), які становили підґрунтя професійного хорового мистецтва Закарпаття. Їхню роботу гідно продовжили Орест Щербатий (1986—1992 рр.), Петро Сокач (1992—1997 рр.), Зеновій Корінець (1997—2002 рр.), Михайло Вігула (2002—2006 рр.), а з вересня 2006 року цю почесну місію продовжує Наталія Петій-Потапчук. Її прихід у колектив незмінний упродовж кількох десятиліть балетмейстер-постановник, легенда закарпатської професійної хореографії, народна артистка України Клара Балог зустріла з великою радістю. "В організації, якою керують жінки, завжди більший порядок, ніж там, де чоловіки, — усміхається Клара Федорівна. — З того часу, як з'явилася Наталія Йосипівна, нам удвох стало легше працювати з чоловіками. Вона дуже дисциплінована, порядна і трудолюбива людина. Для неї не існує меж, скільки працювати. А ще вона — прекрасний музикант!".
Гордістю колективу є постаті, які своїми талантами підняли заслужений Закарпатський народний хор на високий професійний рівень. Серед них — заслужені артисти України Іван Опаленик, Терезія Бартфай, Марина Сєніна, Борис Єрьоменко, Віктор Даньо, Петро Куштан, Олена Поляк, Михайло Ходанич, Микола Форіш, Марія Білоєнко, Адольф Баглаєнко.
До складу ансамблю входять хорова, танцювальна та оркестрова групи — разом 85 артистів, з них троє — народні: Клара Балог, Клара Лабик та Петро Матій. За словами Наталії Йосипівни, навіть хор ім. Верьовки не може похвалитися такою кількістю іменитих артистів. А ще в Закарпатському хорі чимало заслужених артистів, чого також немає в жодному українському колективі. Це — Надія Гораль, Надія Мерцин, Федір Копинець, Володимир Кітченко. "Тут працюють лише ті люди, котрі фанатіють від своєї роботи, оскільки отримують від неї здебільшого моральне задоволення", — зізнається заслужений працівник культури України, кавалер ордена княгині Ольги, художній керівник та головний диригент Державного заслуженого академічного Закарпатського народного хору України Наталія Петій-Потапчук.
Зараз у репертуарі хору є старовинні русинські, українські, словацькі, угорські, чеські, румунські, німецькі та російські народні пісні й танці, які колектив репрезентує як в Україні, так і за кордоном, оскільки чимало подорожує. Влітку цього року хор гастролював Східною Україною — на Донеччині та Дніпропетровщині. Хоч у цих краях не виступали дуже давно, але тамтешній глядач гостей сприйняв на ура.
"65 років для колективу — це дуже багато, — розповідає Наталія Йосипівна. — Наш хор — не тільки найстаріший колектив у нашій області, а й один із найдосвідченіших узагалі в Україні. Для нас, передусім, важливо те, що впродовж цих років ансамбль ще й оновив свій склад. Закарпатський хор укомплектований так, що ми можемо виконувати твори будь-яких жанрів. Багата чоловіча група, чудовіі солісти".
До ювілею хор підготував для своїх шанувальників чимало приємних сюрпризів. Напередодні святкувань, зокрема, відбудеться презентація двох книжок ("Жива легенда нашої культури" Василя Габорця про Клару Балог та "Хорові твори Миколи Попенка") та буклета, в якому дирекція зібрала все те, що можна розповісти про Закарпатський хор.
Основні святкові заходи пройшли 21 жовтня в обласній філармонії. Це і виставка голови Союзу русинів-українців Приморського краю Хорватії, народного художника Володимира Провчі, і святковий концерт. "У ньому ми показали різні твори, серед яких є і вокально-хореографічна композиція, побудована на автентичних закарпатських народних піснях "Яроцька карічка", "Шовкова косиця" Миколи Попенка та інші, — розповідає художній керівник. — За нашим задумом було передбачено й невеличке вкраплення у святкування вшанування одного з колишніх художніх керівників Закарпатського хору, який зробив чи не найбільше для цього колективу, теж цьогорічного ювіляра Миколи Попенка".
Нині колектив хору висловлює подяку всім тим людям, котрі допомогли у підготовці до проведення ювілею. Зокрема, Мирославі Каламуняк, директору ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", котра роками допомагає колективу — за її підтримки було пошито костюми для німецького танцю та "Яроцької карічки". Вдячний колектив і директору Хустської фабрики головних уборів Івану Луп'яку, котрий допомагає з головними уборами, а також Івану Балозі, який долучився до випуску друкованої продукції і допоміг зі взуттям для учасників хору, та ГО "Рідне Закарпаття".
Анастасія Макара
Євген 2010-11-28 / 16:25:00
До думки професіоналів необхідно прислухатись, а не керуватись тільки своєю думкою, що ми-найкращі! Прислухайтесь до інших побажать, і тоді Ви будете дійсно найкращі.А поки-що НІ!!!
хор 2010-11-01 / 13:51:00
щоб дивкутувати на цю тему, потрібно бути фахівцем, пане Петре!!!
Петро 2010-10-28 / 21:13:00
Хоч в хорі ім. Верьовки можливо і не має іменитих людей, але закарпатському хору ще потрібно багато працювати, щоб вийти на хороший. професійний рівень !Не звання визначає рівень-а виконання!