Звідки взялися півні на верхівках храмів Берегівщини?

На це питання є чимало версій відповідей. Суть їх зводиться до того, що в Новому завіті образ півня має символічне значення певної вирішальної межі. Бо відомо, що він став емблемою святого Петра, знаком його покаяння. Адже святий Петро, згідно з текстами Євангелія, тричі відрікся від Учителя ще до того, як проспівали півні. 

А ще в основі образу півня в багатьох народних традиціях лежить його зв’язок із сонцем. Як і світило, він відраховує час (звідси «перші півні», «до третіх півнів» тощо). У деяких культурах стає символом воскресіння з мертвих, вічного відродження життя. У слов’ян цей птах здавна був віщим, здатним протистояти нечистій силі. Хоча існує й зворотне толкування – мовляв, півень символізує місяць і Діву Марію. 

♦ Шпиль храму в Малій Бийгані...

♦і в селі Бене.

За одними даними, до 5-го століття він повсюди вінчав церкви, символізуючи Христа. За іншими ж, ця традиція почалася з 9-го століття, і півнями позначали не всі храми, а ті, що зведені на честь св. Петра. Усупереч стереотипу, цей птах не обов’язково розміщувався саме на протестантських церквах. Навпаки, спочатку він з’явився на католицьких, в ХІ столітті навіть вийшла спеціальна папська булла з настановою встановлювати на церковних вежах флюгери у вигляді півнів. Цікаво, що в часи, коли в Угорщині півник став знаком кальвіністської церкви, в Німеччині, навпаки, аби відрізнятись від лютеранських храмів, цим птахом прикрашали свої храми католики. 

Зацікавившись темою, автор цього допису знайшов двох церковних півнів у Берегові та в одинадцяти селах Берегівщини, значна частина угорського населення якої належить до кальвіністської Закарпатської реформатської церкви. 

Олег Супруненко