Для мешканців закарпатської Верховини прийшла пора чорничних заробітків

Цьогорічні дещо аномальні погодні умови спричинили значне прискорення дозрівання городини та ягід.

Для мешканців закарпатської Верховини прийшла пора чорничних заробітків

«Такого, щоб уже в середи­ні червня достигли яфини, я не пам’ятаю, — розповідає пенсіонерка баба Гафія із села Березники Свалявського району. – Я дуже здивувалася, коли вівчарі принесли в село звістку про те, що вже можна збирати ці ягоди». На кооперативному ринку в Мукачеві біля старенької — два відра відбірних чорниць. Плоди гарні, величенькі, а пахнуть так, що аромат від них розноситься на кілька метрів. Поруч наповнені півлітрова та літрова банки. За літрову бабуся править 20 гривень. За півлітрову — половину суми. Дехто з покупців пробує торгуватися, мовляв, минулого року чорницю можна було купити на третину дешевше. «А ви спробуйте її назбирати, — ніби виправдовується стара. – Та яфини ще лем з’явилися, їх дуже мало, й гребінками їх тепер не начешеш у відро. Мусай кожну ягідку окремо зірвати й так класти у посудину».

Незважаючи на високу ціну, покупців не бракує. «Я діабетик, — каже мукачівець Степан, — чорницю радила мені їсти лікар-ендокринолог. Десять гривень — не такі великі гроші, отож півлітра ягід можу собі дозволити». Мукачівка Мар’яна стверджує, що в яфинах є цілий клондайк вітамінів та мінералів, отож їсти їх дуже корисно. До того ж вони надзвичайно смачні. Діти люблять ними ласувати. Купувала яфини й молодиця із Клячанова, мати якої перебуває в кардіологічному відділенні райлікарні, мовляв, для відновлення сил після інфаркту лікарі радили хворій їсти чорниці. Та найбільше чорні ягідки припали до вподоби угорським туристам. Вони купували яфини літрами і дивувалися їхній низькій ціні.

Поруч із пані Гафією розташувався 13-річний Юрко. Хлопець — бабин односелець. У нього у великому рюкзаку 15-літровий алюмінієвий горнець з яфинами. Він живе тільки з матір’ю. Ненька у селі роботи не має, тому тепер на заробітках аж у Херсонській області. Школяр вирішив усе необхідне до нового навчального року придбати за власні гроші. Каже, що збирачі яфин встають о третій годині ранку. Ще затемна вирушають на полонину. Дорогу, поки розвидніється, підсвічують ліхтарем. Вийшовши тільки о сьомій на гору, відразу ж починають збирати. Добре, коли не йде дощ і хмарно, бо тоді легше збирається, не надокучає спека, комарі. Гірше, коли в обідню пору сонце нестерпно пече. Та діватися нікуди, потрібно заробляти, поки платять дорожче, бо уже невдовзі селяни масово посунуть у гори. Ціна на чорницю впаде, а отже, й заробітки зменшаться.

За словами хлопчини, чимало його односельців тепер збувають чорницю у Сваляві на базарі. Деякі вже встигли освоїти й ринки в обласному центрі. Є й такі, що торгують у довколишніх оздоровчих закладах на тій же таки Свалявщині. Поки що проблем зі збутом не відчувається. А далі горяни надіються, що чорницю прийматимуть, як і в попередні роки, заїжджі закупівельники. Вони, правда, платять небагато, але й то якийсь заробіток.

Не сидять склавши руки й жителі Воловеччини. Тамтешніх збирачів чорної ягоди виручає автотраса Чоп–Київ. Її тут нарекли дорогою життя. Насправді так воно й є. На узбіччях шосе поблизу населених пунктів уже нині можна спостерігати такі собі стихійні базари, де верховинці продають дари лісів та полонин – гриби і ягоди. Це і є однією із статей доходів горян, які дуже потерпають від безробіття. Місцеві дітлахи, особливо із незаможних родин, про відпочинок у літніх таборах у цей час й не мріють. Раді, що настали канікули і мають можливість заробити якусь копійчину, допомогти батькам. А відпочиватимуть натомість взимку…

Віталій Пумпинець

02 липня 2013р.

Теги: чорниця, яфини

Коментарі

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи