Хустську фабрику капелюхів рятують чеченці та євреї

Хустську фабрику головних уборів та її директора Івана Луп’яка знають далеко за межами Хуста й України. Саме під його керівництвом підприємство з випуску знаменитих хустських виробів не тільки вийшло з безнадійних мільйонних мінусів, а й відродило славу хустського капелюха. Однак шлях до економічної самодостатності й фінансової незалежності був непростим.

Хустську фабрику капелюхів рятують чеченці та євреї

У ХУСТІ ПРАЦЮЮТЬ УЖЕ ДВІ ФАБРИКИ ГОЛОВНИХ УБОРІВ

Був час, коли підприємство з унікальним обладнанням хотіли пустити з молотка — на брухт і будматеріали. Колектив не дозволив. Напрошувалися «інвестори», які з першого дня знайомства прицінювалися, за скільки продадуть майно. Були аферисти, які обіцяли мільйони інвестицій, але хай фабрика перед тим заплатить 50 тисяч у.о., були рейдерські спроби... З усіх випробувань виробник капелюхів не лише гідно вийшов, здобув економічну незалежність, але й модернізував цехи, провів економне опалення, вийшов на пристойні обсяги виробнитцтва – щороку фабрика випускає виробів на 7 мільйонів гривень. Мало того — з минулого року в Хусті працюють уже два «капелюхові» підприємства.

Торговий дім «Хустська фаб­рика фетрових виробів» займається виробництвом напівфабрикатів. Це підприємство створено на базі Хустської фабрики головних уборів у результаті розподілу вироб­ничих потужностей і виробничих функцій. Заготовки для капелюхів користуються чималим попитом на споріднених підприємствах, які не можуть виробляти ковпаки самотужки. Адже для цього потрібне унікальне обладнання та й процес вимагає великих трудозатрат. Тому Торговий дім має можливість продавати сировину не лише «своїм» — фабриці «Хуст-фільц», але й фірмам  за межами Закар­паття й України. За умов дотримання високої якості ТД міг би диктувати свої умови на ринку напівфабрикатів.

Інше підприємство, яке залишилося під началом Івана Луп’яка, – Хустська фабрика фетрових головних уборів «Хуст-фільц» — працює як уже зі згадуваними напівфабрикатами, так і на базі китайської та польської сировини. Для підприємства співпраця з китайцями вигідна, бо вони привозять дешеву сировину із шерсті. Коли з нею попрацювати, то капелюхи майже не відрізняються від кролячих, але собівартість набагато нижча, отже, й ціна доступніша для масового покупця. Обидві фабрики займаються заготівлею кролячих шкурок, пошуком партнерів, але при цьому вони не є конкурентами.

ХУСТСЬКІ КАПЕЛЮХИ КУПУЮТЬ НАВІТЬ ТІ, ХТО НЕ НОСИТЬ ГОЛОВНИХ УБОРІВ

 

Втім, про пошук партнерів мова майже не йде. Всі фірми Європи й країн СНД давно вже знають про хустську фабрику, тому йдеться виключно про коректування асортименту, обговорення нових моделей, прогнозування моди. Для того партнери й зустрічаються – то приїжджають у Хуст, то приймають у своїх країнах.

— Хуст давно має стабільних замовників, особливо у тих державах, де головний убір є обов’язковим атрибутом, — розповідає Іван Михайлович. — Скажімо, для чеченців, адиге, інгушів. «Чоловік повинен берегти дві речі – шапку й ім’я», — є таке прислів’я у чеченців. Для кожного з цих північнокавказьких народів передбачено свій дизайн шапок, які підкреслюють їхню національну ідентичність. Тому, як би не складалися примхи моди чи якісь фінансові зигзаги, замовлення з цих республік є незмінними кожного року, а отже, ми можемо почуватися впевнено.

Головні убори є обо­в’яз­ко­вими і для єврейських національних та релігійних традицій. Причому кожна група юдеїв носить тільки їмвластиві  шапки й капелюхи. Одягати головний убір іншої етнорелігійної групи не дозволяється.

Звичайно, перелік країн-замовників хустського капелюха значно ширший. Його закуповують в Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину, Румунію, Австрію, Німеччину, Італію...

І, звичайно, хустську продукцію полюбляють в Україні. Її замовляють підприємці, постійно купують туристи, спеціально заїжджаючи в магазин-салон хустської фабрики. Тут можна собі, не поспішаючи, приміряти один-другий-десятий-двадцятий капелюшок (мова йде, звичайно, про жіночий головний убір) і врешті підібрати потрібну модель. Побували на підприємстві й відомі артисти, кінорежисери, міністри, депутати, їхні дружини, дочки, матері... Скажімо, нардеп і відомий акордеоніст Ян Табачник, або співавтор фільму «Собаче серце», або дружина прем’єр-міністра.

Є й масові закупки для жінок, які працюють на митниці, в міліції. Правда, працівниці мусять замовляти собі головні убори за власний рахунок, оскільки договору з цими організаціями фабрика не має.

Віднедавна хустяни почали випускати й циліндри. Ці головні убори замовляють українські театральні колективи, оперні виконавці. Набули популярності вони і на Львівщині. Там стали модними весільні церемонії в стилі ретро, і для весільної процесії доречними є саме такі головні убори.

Врешті є продукція й для тих, хто не носить капелюхів. На підприємстві почали випускати маленькі сувенірні крисані, з пером та вишиваною стрічкою, як пам’ятку про наш край і про знамениту хустську фабрику.

Василь Горват

 

18 лютого 2013р.

Теги: капелюх, фабрика, фетровий

Коментарі

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи