Найстаріша пам'ятка епохи електрифікації Закарпаття збереглася в Берегові

У радянську епоху на Закарпатті була зведена унікальна ГЕС із використанням двох річок – Тереблі та Ріки. Це сталося в 1956 році, після шести років тяжкої праці. Слід відзначити, що 27-­мегаватна Теребле-­Ріцька ГЕС була радянським втіленням проектів угорських та італійських проектантів. Після цього проекту нічого більш потужного в галузі енергетики на Закарпатті збудовано не було – вочевидь, це й на благо. Принаймні сучасний проект зведення 330 міні­ГЕС на річках краю був сприйнятий в багнети природоохоронною громадськістю та наразі відкладений до з’ясування всіх побічних ефектів, адже екологічна шкода від них може значно перевищити потенційні економічні вигоди.

Здавалося б, матеріальних пам’яток епохи першої хвилі електрифікації Закарпаття не збереглося – за понад сторіччя все не раз перебудовувалося чи зносилося, адже потужності тодішніх агрегатів із виробітку струму були мізерні порівняно із сучасними. Однак принаймні одна пам’ятка збереглася й по сьогодні. Йдеться про споруду першої електростанції в Берегові. Знаходиться вона неподалік залізничного вокзалу, варто лише пройти кілька сотень метрів запорошеною вулицею, що йде паралельно коліям у напрямку станції Батьово. Можна спитати у місцевих, де «Сєльенерго» — за такою радянською назвою будівлю знають немолоді берегівці. За пізньорадянських часів та десь до 1990­х там обслуговували абонентів — споживачів електрики, ще раніше всередині споруди гудів трансформатор, а в 1908 році саме тут була пущена в експлуатацію дизельна електростанція потужністю 330 кВт на постійному струмі. Про це нині сповіщає меморіальна табличка, яка прикрашає охайний будиночок, ззовні схожий не на промисловий об’єкт, а на старовинну садибу заможного городянина. Це типова ознака часів, що минули, – десь до Другої світової війни будівельники робили естетично привабливими навіть суто функціональні споруди. І тому тогочасні підстанції, водонапірні башти, млини і навіть стайні виглядають заманливо та мають чималу кількість прихильників серед поціновувачів пам’яток технічної культури.

На жаль, від «начиння» за понад сторіччя наразі не лишилося нічого. Проте сама будівля знаходиться в гарному стані і головне – збереглася майже в автентичному вигляді. Всередині колишньої електростанції нині займаються ремонтом трансформаторів та інших елементів електричних мереж. У дворі гарний квітник, і загалом усе тут виглядає доглянутим та по можливості збереженим. Певен – цей об’єкт має зайняти гідне місце в путівниках по Берегову, разом з іншими досі маловідомими пам’ятками цього невеличкого, але відомого серед туристів міста.

Олег Супруненко