Присутність на заході поважних гостей, зокрема, мера міста З. З. Ленд’єла, ректора Мукачівського державного університету Ю. В. Мигалини, народного художника України І. В. Бровді; родини: сина Сергія, доньки Вікторії, онуки Ані; колег по перу: М. Дочинця, М. Рішка, М. Меденці та ін. засвідчила, що цю людину шанують і люблять всі, хто його знає: за чесність, принциповість, сумлінність, працьовитість, приязність, турботливість, щирість.
…Есть жизнь. А в жизни есть работа.
Не мерь – плоха ли, хороша…
Пусть даже до седьмого пота –
Её востребует душа.
У вітальному слові мукачівський міський голова З. З. Ленд’єл сказав: «Мукачево багате на талановитих людей. Особливе місце серед них займають поети і письменники. Тому кожна їхня книжка, яка виходить друком – це приємна подія для міста. Впевнений, що поетична збірка „Уходя, – оставьте свет” матиме незаперечний успіх серед поціновувачів красного письменства, адже поезія її автора світла і щира».
«Поетичне слово Віктора Дворниченка – вишукане, добірне, влучне. На смак, як домашній хліб, що не зрівняєш з покупним», – зазначив письменник Мирослав Дочинець, а народний художник України Іван Бровді мудро зауважив: «Кожна людина з’являється у цьому світі не випадково, а з певною місією. Віктору доля дарувала талант – лікувати людські душі Словом. Його вірші – живі, вони обнадіюють, радять, тому й глибоко запам'ятовуються читачеві, торкаються його найглибших душевних струн».
…Порой мне плохо –
Что за малость!
Я жизнь ценю уж оттого,
Что трудная любовь досталась…
Другим и вовсе ничего.
Оцінюючи поетичний доробок В. Дворниченко, авторка багатьох поетичних і прозових збірок для дітей Маргарита Меденці зауважила: «Найголовніше достоїнство презентованої збірки в тому, що твори цікаві! А розділ для дітей, присвячений онучці Анюті – своєрідний дитячий куточок у затишному родинному колі, –цілком заслуговує бути окремою книгою».
Багато гостей зізналися, що знали Віктора Дворниченко, як професійного журналіста і вперше відкрили його для себе, як поета.
Цікавою історією знайомства з творчістю автора презентованої книги, поділився і актор Закарпатського обласного російського драматичного театру Віктор Добряк. А декламування віршів із збірки „Уходя, – оставьте свет”, у його виконанні, подарувало слухачам надзвичайну естетичну насолоду.
…А где-то там скрипач играет страстный,
И звуки льются, в воздухе звеня,
Что так неподражаемо прекрасны
И так непостижимы для меня…
Окремий розділ презентованої книги містить пісні на слова В. Дворниченко. Творча співпраця поета з композитором Ігорем Біликом дала життя «Пісні про Мукачево». Присутні у залі шанувальники творчості автора мали можливість прослухати аудіозапис цього твору. Бурхливі оплески зірвали і пісні «Неповторимые слова», «Поезда наших разлук», «Умирает любовь» та «Ксюша», прем’єра яких відбулася під час вечору. Вірші Віктора Дворниченка, втілені в музиці композитором Мар’яною Лиховид, занурили слухача у світ, де слово, музика і душа зливаються воєдино...
Але особливе відчуття емоційного піднесення викликало неймовірне поєднання вокалу В’ячеслава Журавльова та мелодекламації Віктора Дворниченко і Мар’яни Лиховид під час виконання твору „Балада о любви”. „Умирает любовь” і „Воскресает любовь” – дві частини цього твору поєднало бурхливе море почуттів, настроїв, переживань головного героя – переконливе свідчення синтезу поезії, музики і виконавства.
…Воскресает любовь,
И старается очень усердно.
Воскресает любовь –
Ведь любов как известно, –
Безсмертна.
«Це не просто вірші, це – співані історії з життя, де головний герой кохав і був коханим, – доводив у своєму аналізі творів В. Дворниченко журналіст, член Національної спілки журналістів України, начальник відділу внутрішньої політики Мукачівського міськвиконкому Іван Лендьєл, – тому, можливо вони і зачіпають душу кожного хто їх читає».
…Я образ ваш в душе ношу
И, мучаясь и сомневаясь,
Воспоминанием дышу.
Лиш оттого не задихаюсь…
З теплими словами та щирими побажаннями звернулись до поета і голова літературного об’єднання «Рідне слово» Михайло Шушкевич, поетеса, композитор Мар’яна Лиховид, директор Мукачівської ЦБС Ольга Стадник, журналіст, редактор газети „Мукачівська Ратуша” Микола Рішко…
Виступи гостей чудово перепліталися з читанням творів самого автора. Кожен вірш – «Одна на всех», «Свет», «В оправданье своїх недостатков», «Музыка», «Вновь время обвиним?», «Тише, тише…», «Чудо конопатое» – це його сповідь, якийсь незабутній епізод із власного життя. Віктор Дворниченко радо спілкувався з присутніми, розповідав про себе, ділився тим, що його хвилює, щиро дякував всім, хто долучився до організації свята.
Щем в душі і сльози радості в очах присутніх викликав «Внучкин вальс», під час якого, тримаючи за руку найріднішу свою кровинку – онучку Анютку, автор читав:
…Я за Вас все небесные силы молю,
Лучшей внучки на свете не знаю.
Но я вам и сейчас повторяю,
Что я Вас не люблю,
Да, я Вас не люблю,
Потому что я Вас,
Потому что я Вас,
Потому что я Вас – обожаю!
…Старовинний годинник за вікнами бібліотеки відлічував час: п’яту, шосту, але ніхто не поспішав, хотілося слухати і слухати, не полишаючи дивовижний, чарівний світ поезії.
…Вот видишь – приходит пора звездопада,
И, кажется, время навек разлучаться –
…А я лиш теперь понимаю, как надо
Любить и жалеть, и прощать, и прощаться…
Тетяна Туряниця, провідний бібліотекар Мукачівської міської ЦБ ім. О. Духновича для Закарпаття онлайн
Чувак 2012-08-28 / 10:31:35
А причому тут бібліотекарі?
Людина 2012-08-28 / 10:29:04
Народ, а вам часом не надоїло ницо обговорювати людину, творчість якої до ваших тупих мізків не має ніякого відношення??? Може, спершу виймете "бревно из глаза своего" (як сказано в одному з віршів В.Дворниченка)? А... пардон, шановне товариство, ви, мабуть, і не розумієте взагалі, про що мова... Розуму не вистачає. Бо інкаше б такого не писали. Безглуздого!
Андрей 2012-08-23 / 23:11:59
"Безсмертна.",
"Лиш оттого не задихаюсь…" - суровые ведущие библиотекари мукачевские настолько суровы...
непоет 2012-08-22 / 23:20:46
Слышишь, ругаются люди в соседней квартире,
Выходит, что мы не одни в этом мире,
Лежим, я — у стенки, ты — с краю,
Я тебя не люблю — я тебя обожаю!
"Солнце",
Из альбома Вячеслава Бутусова "Модель для сборки"
Слов'янин 2012-08-22 / 20:37:27
Мутна выдповідь, але, слава Богу, не забанили...
деструктивно-дегеративне 2012-08-21 / 21:24:45
2Слов'янин 2012-08-21 / 18:32:45
Сподіваюся. що Ви мене не забаните...
На жаль, немає поки в світі такої системи-автомата, що би фільтрувала дитячу муру, яку ви, пане Слов'янине, щоразу тут пробуєте нам згодувати.
Окремо жаль, що ви цього не розумієте. Високий сурнінський рівень домінує над усім, і ні на крок.
Тож, нехай процвітає побіч всіляких чужих і чуждих потворств та вивихів єдино справжній і до чистоти відфільтрований генеративно структурований монокультуризм. Отой, що вже запанував у сяючих головах гарно накачаних стимуляторами світлого, доброго і вічного бодіґардів від святого мистецтва...
Слов'янин 2012-08-21 / 18:32:45
Для Адміна.
Шановний п. Олеже, в останньому коментарі я припустився нетолерантності та некоректності щодо окремих поетів... Сподіваюся. що Ви мене не забаните...
Слов'янин 2012-08-21 / 18:15:53
Дворниченко, без сумніву, здібна людина. Але навіщо така надута компанія, далека від високої літератури?.. За великим рахунком, нині найкращим російськомовним – точніше руським словя»нським, поетом Закарпаття є Володимир Сурнін, вкрай скромна людина… Почитайте його поетичні збірки «На переломе двух епох», «Своя Америка». Що не вірш – то маленький шедевр. Я би дав багато, аби наші україномовні поети досягли сурнінського рівня майстерності. Або рівня Петра Скунця, Івана Петровція (мені не подобаються їх політичні погляди, йдеться про художній рівень). Натомість нам нав’язують потворство у вигляді різноманітних любок, ковреїв, ликовичів та ін.. муру. На цьому фоні Дворниченку можна поставити п»ятірку з жирним плюсом у щоденник, бо він не піддається деструктивним дегенеративним формам мультикультуризму і намагається сіяти щось світле, добре і вічне.
Людина 2012-08-20 / 18:29:45
Добра, щира людина з своїм світобаченням. Успіхів і нескінченного творчого натхнення, Вікторе Васильовичу!Залишайтесь завжди таким ж молодим і справжнім.
цілком відверто 2012-08-20 / 18:21:24
Сила такого роду графоманії - в її непідробній щирості.
І це нікому не піде на шкоду. Людина ж хороша...