Присутність на заході поважних гостей, зокрема, мера міста З. З. Ленд’єла, ректора Мукачівського державного університету Ю. В. Мигалини, народного художника України І. В. Бровді; родини: сина Сергія, доньки Вікторії, онуки Ані; колег по перу: М. Дочинця, М. Рішка, М. Меденці та ін. засвідчила, що цю людину шанують і люблять всі, хто його знає: за чесність, принциповість, сумлінність, працьовитість, приязність, турботливість, щирість.
…Есть жизнь. А в жизни есть работа.
Не мерь – плоха ли, хороша…
Пусть даже до седьмого пота –
Её востребует душа.
У вітальному слові мукачівський міський голова З. З. Ленд’єл сказав: «Мукачево багате на талановитих людей. Особливе місце серед них займають поети і письменники. Тому кожна їхня книжка, яка виходить друком – це приємна подія для міста. Впевнений, що поетична збірка „Уходя, – оставьте свет” матиме незаперечний успіх серед поціновувачів красного письменства, адже поезія її автора світла і щира».
«Поетичне слово Віктора Дворниченка – вишукане, добірне, влучне. На смак, як домашній хліб, що не зрівняєш з покупним», – зазначив письменник Мирослав Дочинець, а народний художник України Іван Бровді мудро зауважив: «Кожна людина з’являється у цьому світі не випадково, а з певною місією. Віктору доля дарувала талант – лікувати людські душі Словом. Його вірші – живі, вони обнадіюють, радять, тому й глибоко запам'ятовуються читачеві, торкаються його найглибших душевних струн».
…Порой мне плохо –
Что за малость!
Я жизнь ценю уж оттого,
Что трудная любовь досталась…
Другим и вовсе ничего.
Оцінюючи поетичний доробок В. Дворниченко, авторка багатьох поетичних і прозових збірок для дітей Маргарита Меденці зауважила: «Найголовніше достоїнство презентованої збірки в тому, що твори цікаві! А розділ для дітей, присвячений онучці Анюті – своєрідний дитячий куточок у затишному родинному колі, –цілком заслуговує бути окремою книгою».
Багато гостей зізналися, що знали Віктора Дворниченко, як професійного журналіста і вперше відкрили його для себе, як поета.
Цікавою історією знайомства з творчістю автора презентованої книги, поділився і актор Закарпатського обласного російського драматичного театру Віктор Добряк. А декламування віршів із збірки „Уходя, – оставьте свет”, у його виконанні, подарувало слухачам надзвичайну естетичну насолоду.
…А где-то там скрипач играет страстный,
И звуки льются, в воздухе звеня,
Что так неподражаемо прекрасны
И так непостижимы для меня…
Окремий розділ презентованої книги містить пісні на слова В. Дворниченко. Творча співпраця поета з композитором Ігорем Біликом дала життя «Пісні про Мукачево». Присутні у залі шанувальники творчості автора мали можливість прослухати аудіозапис цього твору. Бурхливі оплески зірвали і пісні «Неповторимые слова», «Поезда наших разлук», «Умирает любовь» та «Ксюша», прем’єра яких відбулася під час вечору. Вірші Віктора Дворниченка, втілені в музиці композитором Мар’яною Лиховид, занурили слухача у світ, де слово, музика і душа зливаються воєдино...
Але особливе відчуття емоційного піднесення викликало неймовірне поєднання вокалу В’ячеслава Журавльова та мелодекламації Віктора Дворниченко і Мар’яни Лиховид під час виконання твору „Балада о любви”. „Умирает любовь” і „Воскресает любовь” – дві частини цього твору поєднало бурхливе море почуттів, настроїв, переживань головного героя – переконливе свідчення синтезу поезії, музики і виконавства.
…Воскресает любовь,
И старается очень усердно.
Воскресает любовь –
Ведь любов как известно, –
Безсмертна.
«Це не просто вірші, це – співані історії з життя, де головний герой кохав і був коханим, – доводив у своєму аналізі творів В. Дворниченко журналіст, член Національної спілки журналістів України, начальник відділу внутрішньої політики Мукачівського міськвиконкому Іван Лендьєл, – тому, можливо вони і зачіпають душу кожного хто їх читає».
…Я образ ваш в душе ношу
И, мучаясь и сомневаясь,
Воспоминанием дышу.
Лиш оттого не задихаюсь…
З теплими словами та щирими побажаннями звернулись до поета і голова літературного об’єднання «Рідне слово» Михайло Шушкевич, поетеса, композитор Мар’яна Лиховид, директор Мукачівської ЦБС Ольга Стадник, журналіст, редактор газети „Мукачівська Ратуша” Микола Рішко…
Виступи гостей чудово перепліталися з читанням творів самого автора. Кожен вірш – «Одна на всех», «Свет», «В оправданье своїх недостатков», «Музыка», «Вновь время обвиним?», «Тише, тише…», «Чудо конопатое» – це його сповідь, якийсь незабутній епізод із власного життя. Віктор Дворниченко радо спілкувався з присутніми, розповідав про себе, ділився тим, що його хвилює, щиро дякував всім, хто долучився до організації свята.
Щем в душі і сльози радості в очах присутніх викликав «Внучкин вальс», під час якого, тримаючи за руку найріднішу свою кровинку – онучку Анютку, автор читав:
…Я за Вас все небесные силы молю,
Лучшей внучки на свете не знаю.
Но я вам и сейчас повторяю,
Что я Вас не люблю,
Да, я Вас не люблю,
Потому что я Вас,
Потому что я Вас,
Потому что я Вас – обожаю!
…Старовинний годинник за вікнами бібліотеки відлічував час: п’яту, шосту, але ніхто не поспішав, хотілося слухати і слухати, не полишаючи дивовижний, чарівний світ поезії.
…Вот видишь – приходит пора звездопада,
И, кажется, время навек разлучаться –
…А я лиш теперь понимаю, как надо
Любить и жалеть, и прощать, и прощаться…