Ринки Закарпаття пожежонебезпечні...

Підтвердженням таких невтішних висновків стали нещодавні перевірки цих об’єктів з масовим перебуванням людей фахівцями у галузі пожежної безпеки наглядово-профілактичного блоку Головного управління МНС України в Закарпатській області.

Можна виділити кілька «слабких» місць закарпатських ринків, які, коли їх не будуть вчасно усувати, рано, чи пізно призведуть не тільки до матеріальних втрат, але й до людських жертв, адже наші торговиці щодня відвідують тисячі людей.

До прикладу, більшість адміністрацій ринків Закарпаття вперто не хоче дотримуватися нормативних двох метрів між рядами торговельних прилавків, тим самим звужуючи можливі шляхи евакуації. До цього часто причетні й самі продавці, які, у спробах якомога ширше представити увесь свій крам, до прилавків приробляють різноманітні конструкції, зменшуючи прохід між ними іноді й до метра. Нічого не поробиш, у процесі гонитви за прибутком, про безпеку не думається. А даремно. Варто згадати минулий рік, коли на території області на ринках сталося дві пожежі: в м. Перечин торговиця горіла в кінці травня, а трошки менше ніж через місяць вогняна стихія навідалася на ДКП «Ринок – 1», що в обласному центрі. Тільки прямі матеріальні збитки від цих пожеж склали 80 тис. грн. І лише завдяки швидким та вмілим діям пожежно-рятувальних підрозділів загиблих і травмованих не було.

Будь-яка паніка, що здійметься на таких об’єктах, здатна завершитися травмуванням людей.
Уявіть собі, що полум'я охопить якийсь торговельний павільйон. Перша реакція людей - опинитися подалі від осередку вогню. А як це зробити, коли між прилавками двом людям навіть розминутися важко? Якщо хтось перечепиться та впаде - натовп просто затопче його.

Чимало претензій у пожежників й до загальних шляхів пересування на ринку. У людний базарний день тут важко проїхати легковиком, що вже говорити про дев'ятитонного ЗІЛа? Якщо під час навчань на подібних об'єктах дістатися до місця умовної пожежі вогнеборцям допомагають охоронці та адміністрація ринків, яких про подібне дійство попереджають заздалегідь, то під час виникнення якої-небудь надзвичайної події під колесами пожежного автомобіля опиниться чимало краму, який потому навряд чи вдасться продати.

Окрема тема розмови - протипожежне водопостачання. Тієї води, яка міститься в цистерні пожежного автомобіля, вистачає тільки на 10 хвилин продуктивного гасіння. Далі потрібно під'єднуватися до незалежних джерел водопостачання – пожежних гідрантів та водонапірних веж, або ж використовувати пожежні водоймища. Однак, навіть якщо вони є, то часто скористатися ними неможливо. Зважте, на одному з найбільших ужгородських ринків на місці розташування гідрантів... „красуються” торговельні палатки. Не більше користі тут і від водонапірної вежі, яка скромно причаїлася в одному із закутків, - вона просто непристосована для забору води пожежними автомобілями, тому найменше загоряння тут доведеться гасити методом підвозу води. А ринок СП «Семіраміда» в обласному центрі взагалі не обладнаний протипожежним водопостачанням.

У незадовільному стані перебуває і ряд ринків, які утворилися на місці колишніх універмагів та універсамів. Зокрема, це стосується районних центрів, де подібну форму існування ринку можна зустріти найчастіше. Як засвідчують приписи органів Державного пожежного нагляду, найбільш згадуваним порушенням тут виявляється несправність або відсутність автоматичної пожежної сигналізації. Потреба ж у ній визначена хоча б тим, що підприємницьку діяльність тут зазвичай провадять кілька десятків суб'єктів і пожежа в одного з них обов'язково призведе до втрат у інших. Бо навіть якщо вогонь безпосередньо не торкнеться краму, то дим та температура неминуче позначиться на його товарному вигляді.

Надалі залишається невирішеним питання узаконення та впорядкування так званих „стихійних” ринків на території Міжгірського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів. Таку стихійну торгівлю можна спостерігати в с.Колочава Міжгірського району; с. В.Водяне, селищах Ясіня, В.Бичків Рахівського району; селах Золотарево, Іза, Н.Селище, Олександрівка, Сокирниця, Забрідь Хустського району; селах Вонігово, Дулово, Чумалево, Кричево, Калини, Лопухово, Hовоселиця, Ш.Луг, Тарасівка Тячівського району. Більшість таких ринків розташовані вздовж центральних автодоріг, практично на їх узбіччі, що значно перешкоджає нормальному та безпечному проїзду автотранспорту, у тому числі пожежних автомобілів. Вказані ринки не забезпеченні первинними засобами пожежогасіння; достатньою кількістю води для цих потреб, або місце їх розташування і облаштування унеможливлює їх використання пожежними автомобілями; вони не оснащені гучномовним зв’язком для можливості вчасного та швидкого оповіщення людей на випадок виникнення пожежі. Відповідно схеми їх розташування та розміщення торгових місць на них не погоджені, відсутні дозволи на початок експлуатації від органів держпожнагляду.

Отож, у протипожежному плані усім причетним до облаштування, утримання й торгівлі на ринках ще багато над чим доведеться попрацювати, щоб численні відвідувачі базарів могли себе почувати безпечно. А поки що, на жаль, переважна більшість адміністрацій ринків та органів місцевого самоврядування – сільських та селищних рад, в основному по-справжньому переймається лише одним, як з торговців справно щодня «знімати» гроші за місце. Цікаво куди ж далі йдуть ці кошти? Можливо варто частину з них все ж потратити на забезпечення надійного протипожежного стану ринків…

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати