Відкритість депутатів Ужгородської міськради перед виборцями з’ясує суд

Третя сторона – бути чи не бути?

На тому, що Регламент міської ради суперечить законодавству України, наполягають депутати Ужгородської міськради Ростислав Буланов та Василь Гнатків. Саме вони подали у серпні позов до суду на рішення своїх колег. І от 19 червня, в день Миколая, Феміда добралася до розгляду цієї справи.

Її розглядає суддя Віктор Данко. Судове засідання зовсім не спричинило ажіотажу – до зали, крім зацікавлених сторін, прийшли двоє журналістів та громадський активіст, представник Закарпатського громадського Центру Володимир Феськов. Він виявив бажання виступити у справі третьою стороною з окремими позовними вимогами. Сторону ж позивача представляв Олександр Волосянський. Із двох депутатів, що подали до суду, на засідання з’явився лише Ростислав Буланов. Позицію Ужгородської міськради у суді представляла Олеся Бандурин.

Сторона-позивач не заперечила проти долучення пана Феськова третьою стороною у справі. А от сторона-відповідач була категорично проти. Мовляв, якби рішення міськради про Регламент хоч якось порушувало права жителів Ужгорода (а саме на цьому, серед іншого, наголосив Володимир Феськов), то на це б зреагувала прокуратура. Крім того, стверджувала відповідач, якщо суд долучить третю сторону, це призведе до затягування процесу та вирішення справи по суті.

Відтак суддя Данко оголосив перерву, аби вирішити, чи долучити до справи Володимира Феськова.

Показати свої рішення виборцям – ужгородські депутати вирішили, що це не обов’язково

Після майже 3-годинної перерви засідання суду продовжилось. Суддя прийняв ухвалу, котрою відмовив Володимиру Феськову бути у справі третьою стороною. Відтак продовжив слухання.

Засідання продовжилось уже й без іншого депутата-позивача Ростислава Буланова. На питання судді – де він знаходиться, Олександр Волосянський відповів, що пан Буланов залучений до ужгородського Параду Миколайчиків, котрий збігся у часі із судом.

Далі пан Волосянський почав пояснювати суду позицію позивачів. Наведемо основні аргументи сторони.

Одна з найсуттєвіших і закономірних претензії сторони-позивача – присутність (точніше – відсутність) на депутатських засіданнях звичайних громадян. Олександр Волосянський поінформував: стаття 38 Регламенту гласить, що прості люди можуть бути на засіданні лише якщо вони спеціально запрошені. А це суперечить Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», стаття 46 (частина 16) якого гласить: «Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання». Тобто, якщо сесія гласна, каже сторона-позивач, на ній апріорі має право бути присутній будь-який член громади.

Стаття 108 Регламенту говорить, що депутатська група або фракція у міськраді має складатися щонайменше з 5 чоловік. Позивачі вважають цю норму незаконною, оскільки у законодавстві вона ніде не прописана. Така норма діяла в Україні до 2008 року, однак згодом парламент її скасував. Також, як ще один аргумент, Олександр Волосянський навів офіційне роз’яснення профільного комітету Верховної Ради, в якому не йдеться, що для створення фракції треба мінімум 5 обранців. Ще є претензія й до статті 112 Регламенту, котра говорить, що депутат не може бути одночасно членом й групи, й фракції. Позивачі твердять, що депутати, котрі є членами певних фракцій, мають право об’єднуватися ще й в окремі групи.

Наголосив представник позивачів й на тому, що Регламент прийнятий із порушенням часових термінів.

Пункт 3.6.2. Регламенту міськради гласить, що доступ до інформації про хід сесії, зокрема – й про те, хто і за що голосував, мають лише керівники фракцій та міський голова, а також профільні спеціалісти. Це, вважає сторона-позивач, грубо суперечить Закону «Про доступ до публічної інформації». Хто і за що голосує, на їх думку, повинні знати всі.

Також у Регламенті щодо порядку оприлюднення рішень, твердить сторона-позивач, цікаво викладено речення – «рішення можуть оприлюднюватися на сайті міськради». Тобто, тлумачать позивачі, міськрада не зобов’язала оприлюднювати свої ж рішення на сайті, а лише допустила таку можливість. Що також є грубим порушенням Закону.

На уточнення судді – чого добивається сторона-позивач – скасування окремих пунктів Регламенту чи цілого документа, Олександр Волосянський відповів: добиваються скасування Регламенту в цілому і прийняття нового.

Міськрада пояснила, чого не хоче бачити простого виборця – для нього місця не знайдеться

Представниця Ужгородської міської ради у суді Олеся Бандурин назвала позов необґрунтованим. Щодо питання утворення депутатських груп і фракцій, то вона послалася на частину 6 статті 27 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». У цьому документі йдеться, що «Інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються регламентом місцевої ради».

Щодо обмеження доступу до інформації – хто і за що голосував, пані Бандурин зазначила – будь-хто може надіслати інформаційний запит й отримає таку інформацію.

На закид про неоприлюднення рішень та проектів рішень на офіційному веб-сайті Ужгородської міськради, сторона-відповідач повідомила, що якщо рішення на сайті не з’являються, то вони оприлюднені на інформаційному стенді, котрий знаходиться на першому поверсі в будівлі Ужгородської міськради.

Щодо претензії, що не кожен ужгородець має право бути особисто присутній на засіданні депутатів, представниця міськради зазначила: приміщення на Поштовій просто не розраховане на всіх членів територіальної громади. На що суддя Данко зробив цікаву ремарку – приміщення для судового засідання теж не розраховане на всіх членів територіальної громади, однак суддя через це не зробив засідання закритим – усі, хто бажав, вільно і без перешкод могли потрапити до зали суду.

В підсумку представниця міськради сказала, що ніхто не забороняє звичайним громадянам приходити на сесії. На це представник позивача Олександр Волосянський відповів – йому відомі факти, коли людей фізично не пропускали до сесійної зали. На питання судді – де ці люди, чи можуть вони це засвідчити, пан Волосянський пообіцяв привести їх на наступне судове засідання.

Враховуючи, що на суді не було свідків, а також те, що обидві сторони не змогли деякі свої аргументи конкретизувати, посилаючись на певні норми законів, суддя Данко вирішив оголосити перерву у розгляді справи. Суддя запропонував продовжити справу, але не пізніше ніж 25 грудня (це – із технічних причин. – Авт.). Обидві сторони сказали, що невпевнені, чи встигнуть підготуватися до цього часу. Відтак суддя Данко прийняв рішення продовжити справу вже наступного року. Чергове засідання суду відбудеться 11 січня.

Наостанок суддя зауважив представнику сторони-позивача Олександру Волосянському – якщо депутати Гнатків та Буланов й далі не з’являтимуться особисто без поважних причин, він це розцінить як неповагу до суду. На тому засідання закінчилось.

P.S. Автор матеріалу не втримався, аби зайвий раз не навідатися до приміщення міськради і подивитися, де ж знаходиться згаданий під час судового засідання стенд із усіма рішеннями депутатів. Стенди на стінах таки висять. Але ЖОДНОГО РІШЕННЯ міськради там не оприлюднено. Лише зразки різних заяв на дозвільну документацію та витяги із певних законів.

Щодо вільного доступу усіх громадян до сесії… У журналістів ще свіжа пам’ять, як жителів одного із гуртожитків не впускали до зали. А буквально нещодавно невідомі працівники мерії перешкоджали доступу до засідання колеги-журналістки. І лише на тій підставі, що вона забула своє службове посвідчення. Коментарі, як то кажуть, зайві.

Теги: регламент, інформація, позов

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати