Як на зло, в той день йшов дощ, танув сніг. Оперативникам довелося у гумових чоботах добиратися до потрібного помешкання за вказаною адресою. У таких умовах нелегко працювати, особливо експертам. Та й видовище, яке очікувало в кімнаті на правоохоронців, вражало. Протягом шести годин проводили огляд приміщення. Усе вказувало на те, що нещасна померла насильницькою смертю, до того ж, її хтось ще й пограбував: речі в хаті були перекидані догори дном. На місці злочину оперативники знайшли й імовірне знаряддя вбивства - закривавлене поліно. Скоріш за все, припустили міліціонери, злочин був незапланований, оскільки зловмисник добряче "наслідив".
Як завжди у таких випадках, правоохоронці почали розслідування з проведення подвірних обходів, перевірки т.зв. спецконтингенту. Тільки у перший день правоохоронці відвідали понад півсотні місцевих жителів, які вже мали проблеми з Законом. Але кожен із підозрюваних зміг представити на свій захист залізне алібі. Розшуковики припустили, що на "мокру" справу міг піти й фізично здоровий підліток. Тому керівники оперативного блоку прийняли рішення перевірити всіх молодих осіб віком від 15 до 20 років.
Під час подальших пошукових заходів у поле зору міліціонерів потрапив 17-річний місцевий житель. Хлопець мешкав недалеко від обійстя потерпілої. Невдовзі усіх шокували висновки експертизи: у помешканні знайшли відбитки пальців підозрюваного. Тож міліціонери вирішили поспілкуватися з підлітком. Як з'ясувалося, він знав, що самотня пенсіонерка збирає гроші на чорний день. В голові визріла лиха думка. Біля будинку знайшов поліно, озброєний ним увійшов до середини...
Коли пересвідчився, що жертва померла, непрошений гість забрав 2600 гривень, подався до своєї хати. За кілька днів суд дав дозвіл на його арешт...
Слідство у цій справі проводила старший слідчий в особливо важливих справах СУ УМВС України в Закарпатській області Оксана Данько. На початку січня 2011 року Апеляційний суд у складі досвідчених суддів та трьох народних засідателів виніс свій вердикт. Згідно з вимогами ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України за розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, парубок отримав покарання в вигляді позбавлення волі на дев'ять років. А відповідно до ст. 115 Кримінального кодексу України за скоєння вбивства з корисливих мотивів йому було присуджено 12 років неволі. Отож, остаточне покарання за сукупністю злочинів – 12 років ув'язнення. Захист підсудного подав касаційну скаргу на цей вирок.
- У касаційній скарзі захист мотивувався тим, що у ході судового процесу хлопець перестав визнавати свою вину, намагався змінити показання, перекласти вину на інших, - зауважує прокурор відділу підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області Іван Сочка. – Однак дані досудового слідства захисту нічим не вдалося спростувати, вони серед іншого повністю узгоджуються з показаннями свідків та висновками судово-медичної і судово-криміналістичної експертиз. Хоча навіть сам захисник у своїй касаційній скарзі не заперечує винуватість засудженого у скоєнні злочину.
І ось нещодавно Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виніс свою ухвалу з цього питання: вирок Апеляційного суду Закарпатської області щодо засудженого Івана залишити без змін, а касаційні cкарги – без задоволення.
ВЗГ УМВС України в Закарпатській області