ТРАҐЕДІЯ ШЕЛЕВЕР НІНИ ВАСИЛІВНИ
ВОЛОДИМИР ШЕЛЕВЕР
23 листопада 2006 року о 14 годині 25 хвилин Шелевер Ніна Василівна сідала на залізничній станції міста Тячів на електричку. Коли вона взялась за поручні вагону, потяг рушив і на ходу закрив двері, в наслідок цього Ніна Василівна опинилася під колесами потягу і її відтяло дві ноги вище колін. Два тижні Ніна Василівна боролася за життя, була в критичному стані в реанімації (в Центральній районній лікарній Тячева – відділ травматології). Коли вона прийшла до тями її відвідали представники міліції і вона їм розповіла, що сталося. Але залізнична міліція не завела кримінальної справи.
Офіційно Ніна Василівна порушила правила посадки на потяг. З цього слідує, що Шелевер Ніні Василівній не повірили і зробили її винною.
Шелевер Ніна Василівна все життя пропрацювала в школі вчителькою. Її в околиці всі знають і кличуть Ніна Василівна. Вона користується повагою в односельців і була неодноразово нагороджена грамотами Міністерства освіти.
Досі розтрачено 10.000 гривень на побут в лікарні (операції, і т.д.). Держава не надала мамі ніякої допомоги чи компенсації.
Пенсія Ніни Василівни Шелевер - 450 гривень на місяць.
Моя мама і сестра повідомляють, що незрозуміло чому ніхто з її колишніх учнів, (які працюють в правоохоронних органах, в судових органах ) не можуть надати їм ніякої допомоги в розслідуванні цієї, здавалося на перший погляд, простої справи - в порушенні кримінальної справи.
Це, що сталося з моєю матір'ю, виходить за всі рамки дозволеного, і це в Україні, яка знаходиться в центрі Европи.
Це жахливий випадок з моєю матірю, яка на старості літ (69 років) стала інвалідом, втратила обидві ноги, і, по суті, без ніяких елементарних розслідувань, ще й стала звинуваченою в порушенні якихось невідомих правил посадки на потяг.
Оскільки я вже не знаю, до кого звертатися за допомогою, моя єдина надія на якусь допомогу- на пана міністра надзвичайних ситуацій в Україні (МНС) Нестора Шуфрича, якого ми доволі часто можемо побачити по австралійському телебаченню, австралійська державна станція СБС, у програмі “Вісник України”.
Я особисто знайомий з паном Нестором. Ми вчилися з ним в одній групі на історичному факультеті Ужгородського університету. Займалися спортом. Я стрибав в висоту ( легка атлетика). Нестор займався стрільбою з луку. Він був наймолодшим майстром спорту в Україні. Ми часто зустрічалися на Чопській митниці, де я працював старшим інспектором, а Нестор час від часу перетинав кордон по бізнесових справах. Знаю його як порядну, чесну людину у відношенні до його друзів і знайомих, з якими він спілкувався чи працював. Про це я знаю з особистих відношень з ним і від його друзів: Слава Черепаня, Олег Коноваленко, та інші, які також вчилися з нами в Ужгороді.
Я надіюся, що ця інформація про таґедію з моєю мамою дійде до нього через дуже популярний в Австралії і світі інтернет-сайт “ Майдан” і, що він зацікавиться справою, бо ніяких других варіянтів в мене вже немає.
Мій телефон в Сіднею, в Австралії – 61 – 0404210141
ВОЛОДИМИР ШЕЛЕВЕР
АДРЕСА мама і сестри
Закарпатька Область
Місто Тячево
11 вул. Заводська
телефон вдома – 8-03134–21357
сестра Світлана (мобілка) – 8–067-8117516
06 березня 2007р.
Теги: