ОДА розпорядженням тодішнього голови від 2 квітня 2001 року свої повноваження з видачі ліцензій щодо утримання тоталізаторів та гральних закладів делегувала головному управлінню економіки.
Його начальник Віктор Погорєлов повідомив нам:
– З метою посилення контролю за ліцензуванням цього виду діяльності, на виконання статті 5 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" спільно з представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Закарпатській області наше головне управління економіки облдержадміністрації розробило Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у нашому краї та Порядок контролю за їх дотриманням. Це зареєстровано в головному управлінні юстиції та затверджено розпорядженням голови ОДА.
...Станом на 18 травня в краї діяли 36 ліцензіатів, котрі володіли 333 гральними закладами. Відповідно до п.1.3. Порядку контролю за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у Закарпатській області була створена комісія для перевірок ліцензіатів, а також затверджений графік планових перевірок суб’єктів господарювання у сфері грального бізнесу. До комісії ввійшли представники правоохоронних органів, податкової адміністрації, ОДА, представництва Держкомпідприємництва у Закарпатській області та регіонального відділу Держфінмоніторингу України в Закарпатській області.
З часу створення комісії (жовтень-2008), відповідно до отриманих скарг та звернень громадян і різних установ, проведено 16 позапланових перевірок гральних залів ліцензіатів: ПП "Віта" (місто Южне на Одещині), ПП "Солекс" (Київ), приватного підприємця Н.І.Станко з Іршавщини, столичного ПП "Фенікс", ТОВ "Ігросервіс-Захід", ТОВ "Альянс – ігри та розваги".
Начальник відділу підприємництва облдержадміністрації Інна Лазаренко відзначила, що найбільш поширеними порушеннями у перевірених гральних закладах є відсутність даних про облік грального обладнання, термін його експлуатації, а також інформації про режим роботи. Не дотримується і заборони участі у цих іграх осіб віком до 18 років. Переважно немає Положення про призовий фонд та Правил і переліку пропонованих азартних ігор. Часто-густо немає в закладах журналу скарг і пропозицій. Не знайдеш і правил проведення фінансового моніторингу та програм для його здійснення.
Усі порушення зафіксовані в актах перевірки. На всіх суб’єктів підприємницької діяльності, котрі порушили Ліцензійні умови, видано розпорядження керівника органу контролю – заступника голови облдержадміністрації – про їх усунення.
– У цьому році, – повідомив пан Погорєлов, – робота комісії проводиться за графіком, що затверджений губернатором. Поки-що перевірили п’ять ліцензіатів – ТОВ Українсько-Чеське СП "Ройал ЛТД", ТОВ "Закарпаття", ТОВ "Клуб-2005", фізичну особу – підприємця Наталію Іванівну Станко, ТОВ "Альянс – ігри та розваги".
Не дивно, що перевірки не зменшили, а... збільшили кількість гральних закладів. Ні, їх не побудували. Вони просто вийшли з тіні і змушені тепер робити належні перерахування до держбюджету. З метою інвентаризації грального бізнесу ще в листопаді 2008 року було прийнято доручення голови ОДА щодо проведення обстеження гральних закладів, які функціонують на теренах краю. Для цього в райдержадміністраціях та міськвиконкомах були сформовані робочі групи. До них увійшли представники державної податкової інспекції, головного управління МНС України в області, головного управління МВС України в Закарпатті, районних енергомереж. За результатами проведеної роботи виявлені порушення діючого законодавства – 94 гральні заклади діяли без відповідних ліцензій, 299 – без копій ліцензій. Був навіть один випадок підробки документів – копії ліцензії.
– Також відмічені випадки, – додав начальник головного управління економіки Віктор Погорєлов, – розміщення грального обладнання у кафе, що суперечить вимогам Ліцензійних умов. Найбільш поширеними порушеннями є відсутність інформації про розпорядок роботи, торгових патентів на гральні автомати, нестача реєстраторів розрахункових операцій, а також у багатьох випадках – копій ліцензій, дозволів на розміщення гральних закладів. У чисельних випадках зареєстровано, що гральне обладнання обслуговують працівнки кафе, бо відсутні уповноважені працівники, які повинні б слідкувати за роботою. Представниками комісій виявлені і порушення правил пожежної безпеки.
Наразі робочими групами винесені постанови щодо призупинення експлуатації окремих об’єктів грального бізнесу, вилучено гральне обладнання. За фактами ж відсутності торгових патентів складені адміністративні протоколи та передані матеріали до державних податкових інспекцій у районах та містах.
Що це? Перемога повна і остаточна?
Далеко ні.
Проблема грального бізнесу не знівелюється в одну мить. До прикладу, одна з фірм, що діє в Закарпатській області, у 2008 році сплатила за патенти до місцевого бюджету більше двох мільйонів гривень і 270 тисяч гривень до Пенсійного фонду. А загалом сплатила увсіх податків і збори на загальну суму більше, ніж 3, 3 мільйона гривень. А таких підприємств є більше десятка в нашому краї. Сумно, але більше 30 мільйонів гривень цього року не надійде до державної скарбниці. І, можливо, за інших умов це не було б такою великою проблемою, але в час кризи... Самі розумієте. От і виникає слушне запитання до депутатів Верховної Ради: чому вони протягом трьох років не прийняли жодного закону про гральний бізнес, а зараз перед виборами вирішили показати палку любов до рідного народу, готові очистити його дозвілля від грального бізнесу? Однак тоді хай і відверто скажуть про те, звідки брати кошти, що ненадійдуть від ігорників?
На жаль, несистемна діяльність українських політиків уже багато років є основною і найбільшою проблемою українського суспільства. Боротися з негативними явищами в соціумі потрібно, але відповідні для цього треба вибирати методи.