На місце пригоди з Міжгір'я прибула слідчо-оперативна група, котру очолив начальник райвідділу Людвіг Файт. Розмова з потерпілими чогось конкретного не дала. Вони нічого підозрілого не чули, лише бідкалися, що корови для них були справжнім скарбом. Не могли спочатку чогось путнього сказати й сусіди. Вочевидь, невідомі злодії діяли вночі. Під час проведення огляду начальнику служби ДІМ Міжгірського райвідділі ГУМВС Володимиру Буртину та його колезі Андрію Наливайку вдалося встановити місце завантаження корів. За триста метрів від будинку виднілися свіжі сліди, котрі вказували: зловмисники, скоріш за все, попрямували у сусідню область. Стражі порядку не виключали, що злодіїв повинен хтось був бачити в селі. Адже вони мали відслідковувати, де знаходиться худобина, хто живе в будинку. Оскільки місцеві крадії класифікувалися на інших карних діяннях, тому відразу опрацьовувалася версія про те, що викрадення корів – справа рук "гастролерів". Найімовірніше, відвозили худобу в автомобілях марки "Газель" чи якихось інших вантажних "бусиках". Тож працівники міліції перевіряли всі подібні машини, які числилися у найближчих фірмах. Згодом їх нарахували два десятки. Але, як стверджували водії, нікого з них не замовляли у Торун, щоб привезти корів.
Про те, що тут діяла злочинна група, сумніву в оперативників не було. Для розкриття зухвалого злочину Людвіг Файт створив дві групи, що стали працювати у різних напрямах. Одні оперативники відпрацьовували сусідні райони, інші виїхали у сусідню Івано-Франківщину, де знаходилися три забійні пункти худоби.
Численні перевірки таких пунктів на Хустщині і Тячівщині, нічого не дали. Власники тільки знизували плечима, стверджуючи: до них корів ніхто не привозив. А підозрювані з числа т.зв. під облікового елементу у розмові зі стражами порядку представили справді залізні алібі. Здавалося б, справа зайшла у глухий кут. Та згодом начальнику СКР Івану Мегуті та оперуповноваженому Василю Трушу вдалося схопитися за ниточку, котра допомогла розплутати злочинний клубок.
Під час відпрацювання співробітники міліції довідалися про двох молодиків, котрі напередодні крадіжки вешталися по селі. Селяни описали хлопців. А тут ще й надійшла інформація з сусідньої Івано-Франківщини, нібито подібний молодик свого часу проходив у їхніх краях по справі викрадення коня. Потрапляв у поле зору міліції і його двоюрідний брат. Прикмети підозрюваних збігалися з тими, які мали закарпатські міліціонери. З’ясувалося також: не так давно обидва родичі кудись виїжджали…
Отож працівники міжгірської міліції негайно виїхали у сусідню область. Але у селі, куди прибули правоохоронці, селяни, не розібравшись, стали на захист підозрюваних. Для заспокоєння натовпу навіть довелося викликати місцевих стражів порядку.
Під час проведення оперативних заходів встановили: насправді до крадіжки корів причетні четверо жителів Надвірнянського району Івано-Франківської області. Один із згаданих братів замовив на тамтешній фірмі автомашину з двома працівниками. Сказав, що потрібно привезти худобу із сусіднього Закарпаття. Обіцяв непогано заплатити. У гірський район прибули глибокої ночі. Вивести корів зі стайні до автомобіля не становило великих труднощів. Завантаживши худобину, одразу виїхали додому. Одну корівку продали всього за 4 100 гривень. Іншу -- найімовірніше, здали на забійний пункт. Однак втрачене майно затримані обіцяли компенсувати грошима.
Одного з учасників злочину заарештовано, два інші знаходяться на підписці про невиїзд, ще один головний фігурант злочинного дійства знаходиться в бігах. Затримані зізналися у скоєному й детально розповіли про викрадення корів. Водій та його колега наполягають: вони навіть не здогадувалися, що худобина крадена. Виправдовуючись, заарештований зауважив, буцімто його родич заспокоїв, що вже все домовлено і боятися немає чого. Так це чи ні, повинно встановити слідство. За цим фактом порушено кримінальну справу.
Р.S. Господарі та жителі села не могли надякуватися правоохоронцям за вміло розкритий злочин.