Віктор Гончарко: "RAIFFEISEN" переживе кризу у всіх 17 країнах, де має "дочок"

Директор Закарпатської обласної дирекції банку Віктор Гончарко

Директор Закарпатської обласної дирекції банку Віктор Гончарко каже, що аналітики групи "Raiffeisen" спрогнозували майбутню кризу на банків­ському ринку ще напри­кінці 2007-го. Відповідно, зважено розробляли стратегію на 2008-ий, завдяки чому вдалося мінімізувати втрати. На наше прохання пан Гончарко розповів про нинішню ситуацію в банківському секторі й про те, чого нам варто чекати найближчим часом.

"Ми дуже вчасно  пригальмували"

 – Вікторе Сергійовичу, тепер, коли масова істерія дещо втихла, можна тверезо оцінювати ситуацію. Що ж, на ваш погляд, відбулося у банківській сфері?

 – Ви помітили, з чого почалася криза в країні з першою економікою у світі – США? Один із провідних банків Америки "Lehman Brothers" відкрито заявив про проблеми зі своєю лік­від­ністю й неможливість виконання своїх зобов’язань перед клієнтами. Почалися серйозні хвилювання на банківському й фондовому ринках, які збіглися з прогнозами аналітиків про можливу рецесію економіки. Нехтуючи ризиками й захопившись конкурентною боротьбою, банківська система США потрапила в досить скрутну ситуацію. Індекси ділової активності в цілому світі суттєво поповзли вниз.

Тепер інше: з чого влада США почала боротися з кризою? Вона провела багатомільярдні вливання насамперед у банківську систему. Чому? Бо усвідом­лювала, що без рівноваги у фінансово-кредитній сфері ніяке оздоровлення економіки не настане. 

– Кажуть, що Україна постраждала від кризи чи не най­більше, що гривня – у числі найбільш знецінених валют…

– У нас відбулося майже те саме, що і в США. Різниця в тому, що в Україні вчинили рейдерську атаку на одну з провідних фінустанов – "Промінвестбанк". Його вкладники були спровоковані на одномоментне вилучення ба­га­то­міль­йонних сум коштів. Населення, яке вже досить налякане банкрутствами в недалекому минулому банків "Україна", "Градобанк", "Лісбанк" та ще низки фі­нансових пірамід, кинулося дочасно розривати депозитні договори. Відтік кош­тів за останні 5 місяців сягнув десятків мільярдів гривень. Абсолютна біль­шість фінансових установ опинилися в скрутній ситуації, пов’язаній із суттєвим зниженням ресурсної бази, забезпечення своєї лік­від­ності й неможливістю виконувати зобов’язання.

Політики, гілки влади не забезпечили законну незалежність НБУ і почали втручатися у його ді­яльність. А гроші не потребують галасу, метушні навколо них. З’явилося багато ласих покерувати курсом гривні. Звідси й маємо відповідний наслідок – суттєве знецінення національної валюти.

– Як у такій ситуації почувається "Рай­ф­фай­зен банк Аваль"?
 
– Знаєте, я вже згадував, як аналітики групи "Raiffeisen" ще наприкінці 2007 року спро­гнозували, що банківський та фінансовий ринки мають зменшити темпи розвитку. І ми дуже вчасно пригальмували. Наша установа 2008-го суттєво, як порівняти з по­передніми роками, знизила темпи видання споживчих кредитів, оскільки обсяги вкладів у банки збільшувалися не так швидко, як видавалися кредити. Внаслідок цього торік банку вдалося зберегти всі показники лік­від­ності за рахунок накопичених власних ресурсів.

Допомагає й група, до якої входимо – "Raiffeisen International". Це потужна компанія, здатна пережити кризу в усіх країнах, де присутні її дочірні структури – а це 17 держав Центральної та Східної Європи. У той час, коли провідні банківські структури світу одна за одною оголошують збитки за 2008 рік, група "Rai­ffeisen", за попередніми даними, заявила про консолідований прибуток у мільярд євро. А "Райффайзен банк Аваль", до речі, закінчив минулий рік із прибутком у 527 мільйонів гривень.
 

"Банк не пробачить борги, він може їх реструктуризувати"

 – Дуже багато людей, котрі мають валютні кредити, постраждали через знецінення гривні. Як ваш банк відреагував на проблеми цих клі­єнтів?

 – Справді, цей рік почався непросто. Чимало наших позичальників, особливо тих, хто брав валютні кредити, потрапило в дуже непросту ситуацію у зв’язку зі зниженням курсу гривні. Однак ми чи не першими, ще до рекомендацій НБУ, стали на шлях реструктуризації заборгованості клієнтів.

Поясню детальніше: частина позичальників звертається до нас із проханням змінити умови кредитних договорів для зменшення розміру щомісячних платежів. Ми сприяємо в цьому. При цьому можемо продовжити термін кредиту від 1 до 10 років, встановити поки що річні кредитні канікули, дещо знизити процентні ставки, можемо зменшити щомісячне навантаження до 70 %  попереднього платежу.

 – Як на практиці можна реструктуризувати заборгова­ність? Куди звертатися людям?

– Всі, хто хоче співпрацювати з банком щодо зменшення кредитного навантаження у цей кризовий час, можуть звертатися безпосередньо до відділення, де отримували кредит, або в обласну дирекцію для вирішення проблеми. Звичайно, не можна очікувати, що банк "пробачить" позичальникам їхні борги. Адже ми дбаємо також і про вкладників, яким "Райффайзен банк Аваль" після закінчення терміну депозиту сумлінно повертає всі заощадження й нараховані відсотки. Цього б не було, якби ми не отримували нових надходжень від позичальників.

– Кажуть, що нині можна купити долари за дещо зниженим курсом, аби погасити валютний кредит. Це правда?

 – Так, Національний банк України зробив полегшення валютним позичальникам, запровадивши спеціальні валютні аукціони, унаслідок яких наші клієнти можуть придбати долар на більш вигідних умовах. Сьогодні пра­ців­ники нашого банку можуть задовольнити заявку будь-якого позичальника на купівлю валюти на пільгових умовах для погашення валютного кредиту. Банк зацікавлений у тому, аби якомога більше клієнтів повернули позики, скориставшись цією можливістю.
 

"Підстав для курсу 12–15 гривень за долар нині не існує"

 – Вікторе Сергійовичу, ска­жіть, будь ласка, яка нині си­туація з депозитами?

 – Гадаю, що максимальний рівень відтоку вкладів із банківської системи вже пройдено. Хоча він ще може опуститися на декілька відсотків у місяць по всій банківській системі впродовж одного-трьох місяців, якщо зросте число банків, котрі не виплачують депозити.

У нашому банку відчутний відтік насамперед із поточних рахунків, зар­платних і пенсійних карток. Клієнти здебільшого забирають максимальні су­ми, що надійшли на рахунок. Гроші йдуть на споживчі потреби. Оскільки на дочасне зняття депозитів накладено мораторій Нацбанку, ті, хто планував  якісь придбання, більше розраховують на карткові рахунки.

 — Як уважаєте, чи багато часу буде потрібно, щоб люди знову стали довіряти банкам свої заощадження?

– Експерти прогнозують, що депозити будуть повертатися в банки. Ускладнена криміногенна ситуація, неви­значеність на ринку нерухомості, введення нових податків – усе це приведе до пошуку шляхів, де гроші реально працюють. А це, хоч як крути, – банки.

Інша річ – у які з них будуть повертатися гроші. Очевидно, що тим, які не виплачують депозитів, термін дії котрих закінчився, у найближчі роки люди гроші вже не довірять. А якщо вкладник не довіряє банку – інвестор до нього не прийде. Ось чому не було такого дня, щоб "Райффайзен банк Аваль" не виплатив своєму клі­єнтові депозит, строк дії якого минув.

– Багатьох нині цікавить курс долара. На вашу думку, до якої мінімальної позначки може опуститися гривня?

 – Сьогодні макроекономічних під­став для курсу 12–15 гривень за долар не існує. Експерти нашої фінансової групи закладали в бюджет 2009-го курс 7,5 – 9 гривень за долар. Є підстави вважати, що в цих межах він і буде коливатися впродовж цього року. Але, звичайно, чи буде саме так, залежить від того, які заходи вживатимуться для стабілізації ситуації в державі. 
 

Довідка

 ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (раніше банк "Аваль") засновано 1992 року. Найкрупнішим акціонером банку на 1. 09. 2008  (95,3 % акцій) є "Raiffeisen International Bank Holding AG" (Австрія). Фінансова група "Rai­ffeisen" працює 120 років на банківському ринку Європи і 17 – в Україні.

"Райффайзен банк Аваль" – один із за­сновників фонду гарантування вкладів населення. За даними НБУ, станом на 1. 01. 2009  за розміром загальних активів (65,362 млрд  грн) банк посідає 2 місце серед 182 банків України.

З усіх питань щодо діяльності банку, в тому числі реструктуризації заборгованості, відкриття депозитних вкладів, приватного обслуговування, звертайтеся за телефоном Інформаційного центру 8-800-500-5000 (всі дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні  безплатні) або безпосередньо до відділення банку. 

Ліц. НБУ №10 від 11.10.2006.

Теги: Ужгород, Закарпаття, банк, RAIFFEISEN

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати