Директор Закарпатської обласної дирекції банку Віктор Гончарко каже, що аналітики групи "Raiffeisen" спрогнозували майбутню кризу на банківському ринку ще наприкінці 2007-го. Відповідно, зважено розробляли стратегію на 2008-ий, завдяки чому вдалося мінімізувати втрати. На наше прохання пан Гончарко розповів про нинішню ситуацію в банківському секторі й про те, чого нам варто чекати найближчим часом.
"Ми дуже вчасно пригальмували"
– Вікторе Сергійовичу, тепер, коли масова істерія дещо втихла, можна тверезо оцінювати ситуацію. Що ж, на ваш погляд, відбулося у банківській сфері?
– Ви помітили, з чого почалася криза в країні з першою економікою у світі – США? Один із провідних банків Америки "Lehman Brothers" відкрито заявив про проблеми зі своєю ліквідністю й неможливість виконання своїх зобов’язань перед клієнтами. Почалися серйозні хвилювання на банківському й фондовому ринках, які збіглися з прогнозами аналітиків про можливу рецесію економіки. Нехтуючи ризиками й захопившись конкурентною боротьбою, банківська система США потрапила в досить скрутну ситуацію. Індекси ділової активності в цілому світі суттєво поповзли вниз.
Тепер інше: з чого влада США почала боротися з кризою? Вона провела багатомільярдні вливання насамперед у банківську систему. Чому? Бо усвідомлювала, що без рівноваги у фінансово-кредитній сфері ніяке оздоровлення економіки не настане.
– Кажуть, що Україна постраждала від кризи чи не найбільше, що гривня – у числі найбільш знецінених валют…
– У нас відбулося майже те саме, що і в США. Різниця в тому, що в Україні вчинили рейдерську атаку на одну з провідних фінустанов – "Промінвестбанк". Його вкладники були спровоковані на одномоментне вилучення багатомільйонних сум коштів. Населення, яке вже досить налякане банкрутствами в недалекому минулому банків "Україна", "Градобанк", "Лісбанк" та ще низки фінансових пірамід, кинулося дочасно розривати депозитні договори. Відтік коштів за останні 5 місяців сягнув десятків мільярдів гривень. Абсолютна більшість фінансових установ опинилися в скрутній ситуації, пов’язаній із суттєвим зниженням ресурсної бази, забезпечення своєї ліквідності й неможливістю виконувати зобов’язання.
Політики, гілки влади не забезпечили законну незалежність НБУ і почали втручатися у його діяльність. А гроші не потребують галасу, метушні навколо них. З’явилося багато ласих покерувати курсом гривні. Звідси й маємо відповідний наслідок – суттєве знецінення національної валюти.
– Як у такій ситуації почувається "Райффайзен банк Аваль"?
– Знаєте, я вже згадував, як аналітики групи "Raiffeisen" ще наприкінці 2007 року спрогнозували, що банківський та фінансовий ринки мають зменшити темпи розвитку. І ми дуже вчасно пригальмували. Наша установа 2008-го суттєво, як порівняти з попередніми роками, знизила темпи видання споживчих кредитів, оскільки обсяги вкладів у банки збільшувалися не так швидко, як видавалися кредити. Внаслідок цього торік банку вдалося зберегти всі показники ліквідності за рахунок накопичених власних ресурсів.
Допомагає й група, до якої входимо – "Raiffeisen International". Це потужна компанія, здатна пережити кризу в усіх країнах, де присутні її дочірні структури – а це 17 держав Центральної та Східної Європи. У той час, коли провідні банківські структури світу одна за одною оголошують збитки за 2008 рік, група "Raiffeisen", за попередніми даними, заявила про консолідований прибуток у мільярд євро. А "Райффайзен банк Аваль", до речі, закінчив минулий рік із прибутком у 527 мільйонів гривень.
"Банк не пробачить борги, він може їх реструктуризувати"
– Дуже багато людей, котрі мають валютні кредити, постраждали через знецінення гривні. Як ваш банк відреагував на проблеми цих клієнтів?
– Справді, цей рік почався непросто. Чимало наших позичальників, особливо тих, хто брав валютні кредити, потрапило в дуже непросту ситуацію у зв’язку зі зниженням курсу гривні. Однак ми чи не першими, ще до рекомендацій НБУ, стали на шлях реструктуризації заборгованості клієнтів.
Поясню детальніше: частина позичальників звертається до нас із проханням змінити умови кредитних договорів для зменшення розміру щомісячних платежів. Ми сприяємо в цьому. При цьому можемо продовжити термін кредиту від 1 до 10 років, встановити поки що річні кредитні канікули, дещо знизити процентні ставки, можемо зменшити щомісячне навантаження до 70 % попереднього платежу.
– Як на практиці можна реструктуризувати заборгованість? Куди звертатися людям?
– Всі, хто хоче співпрацювати з банком щодо зменшення кредитного навантаження у цей кризовий час, можуть звертатися безпосередньо до відділення, де отримували кредит, або в обласну дирекцію для вирішення проблеми. Звичайно, не можна очікувати, що банк "пробачить" позичальникам їхні борги. Адже ми дбаємо також і про вкладників, яким "Райффайзен банк Аваль" після закінчення терміну депозиту сумлінно повертає всі заощадження й нараховані відсотки. Цього б не було, якби ми не отримували нових надходжень від позичальників.
– Кажуть, що нині можна купити долари за дещо зниженим курсом, аби погасити валютний кредит. Це правда?
– Так, Національний банк України зробив полегшення валютним позичальникам, запровадивши спеціальні валютні аукціони, унаслідок яких наші клієнти можуть придбати долар на більш вигідних умовах. Сьогодні працівники нашого банку можуть задовольнити заявку будь-якого позичальника на купівлю валюти на пільгових умовах для погашення валютного кредиту. Банк зацікавлений у тому, аби якомога більше клієнтів повернули позики, скориставшись цією можливістю.
"Підстав для курсу 12–15 гривень за долар нині не існує"
– Вікторе Сергійовичу, скажіть, будь ласка, яка нині ситуація з депозитами?
– Гадаю, що максимальний рівень відтоку вкладів із банківської системи вже пройдено. Хоча він ще може опуститися на декілька відсотків у місяць по всій банківській системі впродовж одного-трьох місяців, якщо зросте число банків, котрі не виплачують депозити.
У нашому банку відчутний відтік насамперед із поточних рахунків, зарплатних і пенсійних карток. Клієнти здебільшого забирають максимальні суми, що надійшли на рахунок. Гроші йдуть на споживчі потреби. Оскільки на дочасне зняття депозитів накладено мораторій Нацбанку, ті, хто планував якісь придбання, більше розраховують на карткові рахунки.
— Як уважаєте, чи багато часу буде потрібно, щоб люди знову стали довіряти банкам свої заощадження?
– Експерти прогнозують, що депозити будуть повертатися в банки. Ускладнена криміногенна ситуація, невизначеність на ринку нерухомості, введення нових податків – усе це приведе до пошуку шляхів, де гроші реально працюють. А це, хоч як крути, – банки.
Інша річ – у які з них будуть повертатися гроші. Очевидно, що тим, які не виплачують депозитів, термін дії котрих закінчився, у найближчі роки люди гроші вже не довірять. А якщо вкладник не довіряє банку – інвестор до нього не прийде. Ось чому не було такого дня, щоб "Райффайзен банк Аваль" не виплатив своєму клієнтові депозит, строк дії якого минув.
– Багатьох нині цікавить курс долара. На вашу думку, до якої мінімальної позначки може опуститися гривня?
– Сьогодні макроекономічних підстав для курсу 12–15 гривень за долар не існує. Експерти нашої фінансової групи закладали в бюджет 2009-го курс 7,5 – 9 гривень за долар. Є підстави вважати, що в цих межах він і буде коливатися впродовж цього року. Але, звичайно, чи буде саме так, залежить від того, які заходи вживатимуться для стабілізації ситуації в державі.
Довідка
ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (раніше банк "Аваль") засновано 1992 року. Найкрупнішим акціонером банку на 1. 09. 2008 (95,3 % акцій) є "Raiffeisen International Bank Holding AG" (Австрія). Фінансова група "Raiffeisen" працює 120 років на банківському ринку Європи і 17 – в Україні.
"Райффайзен банк Аваль" – один із засновників фонду гарантування вкладів населення. За даними НБУ, станом на 1. 01. 2009 за розміром загальних активів (65,362 млрд грн) банк посідає 2 місце серед 182 банків України.
З усіх питань щодо діяльності банку, в тому числі реструктуризації заборгованості, відкриття депозитних вкладів, приватного обслуговування, звертайтеся за телефоном Інформаційного центру 8-800-500-5000 (всі дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні безплатні) або безпосередньо до відділення банку.
Ліц. НБУ №10 від 11.10.2006.