Нагадаємо, що основним джерелом формальдегіду в умовах нашого далеко не промислового міста є транспорт, що їздить на метані. У сусідніх Угорщині, Польщі під час техоглядів таких автівок обов’язково звертають увагу на справність каталізатора, яким доукомплектовується двигун і котрий доспалює шкідливу сполуку. На жаль, в Україні такої практики нема (не звертають уваги навіть на повну відсутність цього пристрою), але її обов’язково слід ввести. А поки що концентрація формальдегіду в Ужгороді у 5 разів перевищує гранично допустимі норми — невтішну цифру нам дає лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря, котра щодня у 2-х стаціонарних точках бере необхідні аналізи.
Начальник ЛСЗА Василь Лобко, він же — голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, каже, що формальдегід входить до першої п’ятірки основних забруднювачів у всіх містах правобережної України (порівняння з лівобережжям некоректне, бо там розташовані промислові зони, що постачають ще гірші «букети»), але у нас ситуація погіршується особливими метеорологічними умовами, що зумовлені географічним положенням. Місто знаходиться у такій собі природній ямі, а відтак 70% днів у році тут повний штиль, і повітряні маси просто крутяться, як у котлі, не видуваючись. У Львові, до прикладу, з точністю до навпаки, тому Ужгороду в плані концентрації формальдегіду на роду написано сумне лідерство в Західному регіоні. І що найсумніше — спостерігається стійка тенденція до погіршення показників. Не тільки у нас, а практично всюди, але це мало втішає.
Отже, проблема є, її треба вирішувати. Як саме, розглядатимуть на громадських слуханнях. «Артпідготовку» Василь Юрійович уже провів: виступив з питань забрудення повітря і на Першому національному, і на «1+1», і на 21 каналі, писав у співавторстві з ужгородськими науковцями статті до «Екологічного вісника» та навіть розіслав таблиці з показниками концентрації формальдегіду по міськвиконкомах обласних центрів усього правобережжя. До речі, реакція не забарилася: у Києві за кошти бюджету закупили 3 тисячі каталізаторів для газових двигунів і планують обладнати ними весь комунальний транспорт, а Севастополь узагалі вирішив, що старі громадські «бусики» мають замінити електромобілі — від них ніяких вихлопів не буде.
Свій шлях зменшення концентрації формальдегіду (а паралельно й інших загрозливих сполук) шукатиме й Ужгород. Пропозиції з цього приводу всі зацікавлені можуть подавати ще до громадського слухання на адресу ЛСЗА Закарпатського ЦГМ (Ужгород, вул. 8 Березня, 46б; тел./факс: 66-47-40), і вони будуть обговорені 25 листопада. Для зручності Василь Лобко радить групувати зауваження в 3 блоки:
1) те, що вже виконується, але може вдосконалюватися (наприклад, обмеження в’їзду транспорту в центральну частину, введення тут одностороннього руху і розширення пішохідної зони, максимальне озеленення міста, зменшення кількості пилу через поливання, «зелена хвиля» світлофорів, перевірка каталізаторів при ТО і т. д.);
2) заходи, які потребують серйозних затрат, але могли б закластися у бюджет-2009 як міста, так і області; покращення стану доріг, закупівля лабораторії на колесах (її вартість приблизно 350 тис. євро), котра дозволила б вимірювати реальну концентрацію шкідливих речовин у різних частинах Ужгорода, а відтак визначати точки, де треба діяти у першу чергу;
3) перспективні роботи, що вимагають великих коштів і підтримки Держбюджету, різноманітних грантів. Це, наприклад, будівництво підземних переходів, облаштування комунального автопарку з електромобілів і т. д.
Отже, чекаємо свіжих ідей і нестандартних пропозицій від усіх небайдужих.