Один з приватних підприємців Берегівщини, 30-річний Берталон, вирішив впроваджувати в життя свій бізнес-проект. Чоловік мав намір виготовляти будівельні піноблоки. Згодом, підприємець пригледів собі в іншому селі й складське приміщення, яке більш-менш підходило для його виробництва. Далі Берталон зустрівся з 60-річним Йосипом, котрий був директором одного з товариств з обмеженою відповідальністю, на території якого знаходився цей склад.
Почувши пропозицію, Йосип (як і належить поважній особі) став набивати ціну. Але дещо не договорював, на щось натякав.
-- Звичайно, приміщення можна віддати в оренду, -- розмірковував директор, -- проте є певні нюанси.
-- Саме про ці нюанси підприємець довідався під час другої зустрічі. Тепер вже директор відкрито висловив такі умови підписання договору: склад можна віддати в оренду на два роки та ще й на досить вигідних умовах, тільки з одним "але"... Йосипу потрібно щомісяця платити 1 000 гривень, з яких 300 будуть офіційно вноситися в касу, а решта 700 йтимуть на власні потреби директора ТОВ за сприяння цієї «вигідної» угоди.
-- Крім того, -- резюмував керівник товариства, -- для чого щомісяця платити 700 гривень? Краще один раз віддати усі гроші і, мовляв: матимеш спокій, бо розумієш, нестабільність, інфляція... За підрахунками Йосипа, підприємець повинен йому сплатити 16 800 гривень. В іншому випадку договір про оренду з Берталоном не укладатиметься. Отож Берталону не залишалося нічого іншого, як погодитися на здирницьку пропозицію липкорукого керівника.
...Тим часом оперативна інформація про непомірні «апетити» директора ТОВ надійшла до працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС. Правоохоронці, як мовиться, взяли під невидимий ковпак любителя дармових грошей. Не розкриватиму таємниць оперативної кухні, лише зазначу, що завдяки професійним діям оперативники вже мали на руках всю наявну інформацію.
І ось настав час «ікс». Директор, не витримавши, став чекати підприємця на подвір'ї. Побачивши у руках Берталона 500-гривневі купюри, запевнив його, що все буде гаразд. А гроші швидко сховав у кишеню. Вже хотів, було, йти, як до нього підійшли кілька людей у цивільному, котрі представилися працівниками УДСБЕЗ УМВС.
Хоч-не-хоч довелося Йосипу вивертати кишені. Виправдовуючись, стверджував, що ці купюри -- нібито за оренду. Та документ зміг пред'явити лише на 300 гривень. А про походження решти суми (майже 17 тисяч гривень) гаряче запевняв: ці гроші призначені для покупки паливно-мастильних матеріалів. Та згодом ця версія потерпіла повне фіаско. Зрозумівши, що оперативників не вдасться обдурити, директор написав явку з повинною.
-- За цим фактом прокуратура порушила кримінальну справу, -- розповідає начальник УДСБЕЗ УМВС Іван Гульпа. – Наразі проводиться слідство, котре повинно пролити світло на всі обставини цієї справи. До речі, згідно з відповідною статтею Кримінального кодексу за подібне злодіяння передбачено ув'язнення від 5 до 10 років.