Представився депутатом, заявив, що техніка, яка знаходиться в руслі Тересви, належить йому, обіцяв скаржитися в Київ. При цьому робив зйомку відеокамерою, мабуть, для «психологічного» впливу. Нервуватися власник техніки справді мав підстави. Годину перед цим інспектори рибохорони зафіксували, як поблизу селища Тересва (вище залізничного мосту) два екскаватори і невеличкий «табун» МАЗів, КамАЗів та інших вантажівок інтенсивно вигрібали з узбережжя гравій. Звісно, незаконно. Поява на місці правопорушення інспекторів «Закарпатдержрибохорони» викликала легку паніку. Дехто вирішив уникнути зустрічі з охоронцями й поспішив від'їхати (ці особи встановлюються), на інших було складено протоколи. Очевидно, за цей час підприємець, який назвав себе власником техніки, дізнався про появу інспекторів і вирішив діяти за принципом «кращий захист - це напад».
Як підтверджують жителі Тересви, згадуваний «депутат» (ставимо поки що лапки, бо посвідчення не показував) ще з одним колегою, на якого було складено протокол, регулярно забирає гравій.
За кілька днів ця історія мала продовження. Один з екскаваторників, спійманий «на гарячому» минулого разу разом зі своїм напарником, знову забирав гравій на тому ж місці. І знову був складений відповідний протокол.
Але після цього «видобувник» гравію так і не заспокоївся. Через кілька днів на тому ж місці вночі він уже втретє був затриманий під час вигрібання ріні екскаватором. У підсумку матеріали щодо виявлених порушень готуються в прокуратуру.
За словами начальника Боржаво-Тисянського відділу «Закарпатдержрибохорони» Тиберія Шароя, цього року було зафіксовано понад 200 подібних порушень. Як правило, зустрічі з крадіями гравію мають конфліктний характер, супроводжуються погрозами на адресу держінспекторів, відвертими образами. Попри постійний контроль, інтенсивність виявлених порушень майже не спадає.
Але це не єдина небезпека, яка переслідує мешканців водойм. Виявляється, браконьєри не гірше за фахівців знають про початок міграції лососевих видів риб і роблять на їх шляху просто підлі перепони. Починаючи з вересня, лосось дунайський прямує уверх по Тисі та інших річках на місця своєї зимівлі й нересту. У зв'язку з чим ГУ «Закарпатдержрибохорона» (наказ №85 від 26.08.2008 року) заборонила будь-яку господарську діяльність в руслах і на узбережжях річок та інших водойм, не лише забір гравію або якесь будівництво, але й переїзд через русло чи миття машин у водоймі тощо.
Звісно, ця заборона стосується й риболовлі у недозволених місцях, а тим більше забороненими засобами. Однак у браконьєрів свої види на лосося, який розпочинає міграцію.
Нещодавно працівники держінспекції зафіксували в руслі річки Ріка поблизу села Іза добротну «конструкцію» із лози та кілків - загату для затримання лосося. її поставили ізянські школярі, причому за їхнім зізнанням зробили це за намовлянням дорослих. Організатори загати, видно, добре знають відповідальність за порушення рибоохоронного законодавства. І щоб його уникнути, посилають на річку неповнолітніх, мовляв, їх покарати не можуть.
Що ж, школярам, які це зробили, держінспектори Боржаво-Тисянського відділу наказали розібрати загату, але моральна відповідальність лягла і на них і, фактично, на колектив освітян сільського навчального закладу. Селяни, до речі, були обурені такими вчинками у першу чергу дорослих організаторів загати. До речі, обурення їх справедливе, тому що будівництво таких перепон передбачає особливо жорстокий спосіб вилову риби - у річку або виливають хімічну речовину, від якої спливає і затриманий загатою лосось і вся водна живність, або закидають у воду електропроводи і «глушать» здобич електрострумом. Масштаби екологічної шкоди, якщо б до цього дійшло, можна тільки уявити.
Ще одну спробу загати за допомогою трактора на річці Ріка зробив працівник міжрайонного управління водного господарства Олександр Феєр. Місцеві жителі, як він зізнався, попросили його зробити це за 100 гривень. На порушника складено протокол і йому доведеться нести відповідальність. І не тільки моральну.
Тим часом для чесних рибалок-любителів є можливість рибалити на багатьох ділянках водойм. Згадуваним наказом №85 дозволено ловити рибу з берега однією вудкою з одним гачком та спінінгом з одною блешнею на окремих ділянках річки Тиса від місця впадання р.Тересва (с.Бедевля Тячівського району) до Вилоцького автотранспортного мосту в с. Вилок Виноградівського району, а також в межах від п/зн №340 до п/зн № 361 у м.Чоп Ужгородського району. На річці Уж — від державного українсько-словацького кордону в Ужгородському районі до автотранспортного мосту через р.Уж в с.Кострино — с.Люта Великоберез-нянського району. На річці Латориця — від державного кордону Україна— Словаччина до автотранспортного мосту «Паланківський» в м.Мукачево. На р.Божава — від місця впадання у р. Тису (с.Вари Берегівського району) до автотранспортного мосту на шляху Виноградів—Мукачево в с.Великі Комяти Виноградівського району. А також - на внутрішніх рибогосподарських водоймах загального користування місцевого значення (ставкового, озерного типу) в межах Ужгородського, Мукачівського, Берегівського, Пере-чинського, Виноградівського районів.
Детальніший виклад наказу можна прочитати на сайті ГУ «Закарпатдержрибохорона» www.zakrib.com.ua.
А неознайомленим з наказом нагадуємо вислів древніх латинян: «Незнання закону не позбавляє відвовідальності».
Бодя 2010-03-20 / 18:15:00
Такі загати із гравія я бачив на Тересва в районі сіл Нересниця та Підплеша.