Валерій Мурга: "Карпатські ліси не винні у липневому катастрофічному паводку..."

Валерій Мурга

- Незважаючи на висновки спеціальної комісії НАН України, яка "реабілітувала" лісівників після паводка 1998 року, звинувачення на нашу адресу чути і нині,- з прикрістю констатує він.- Звичайно, і в нашій роботі трапляються упущення й недоліки, але не це є вирішальним фактором утворення паводків. Ліс - вагомий стримуючий чинник під час тривалих атмосферних опадів. Вагомий, але не головний: скажімо, після паводка 2001 року лісогосподарський комплекс Закарпаття за стримуючим впливом на стихію був поставлений тільки на 13-те місце.
З'ясовано, продовжує Валерій Мурга, що весь ліс Закарпатської області здатний утримувати 700 мільйонів кубометрів води, а тоді випало два млрд кубометрів. Якщо ж намагатися влити літр води у 200-грамову склянку, то 800 грамів неодмінно розіллються. Так сталося і під час наших паводків, у т.ч. й під час цьогорічного. До речі, ми отримали висновки з Інституту гірського лісівництва /УкрНДІгірліс/, підписані директором установи професором Василем Парпаном. Не заперечуючи роль лісів у стримуванні паводків, учений, проте, відзначає, що "головною причиною цьогорічного катастрофічного паводка в шести західних областях України була надмірна кількість опадів, накладання піків водності рік, підсиленої антропогенними факторами".
З середини 90-х років розпочався тривалий період підвищення рівня грунтових вод /у рамках столітнього циклу/, який триватиме до 2010 року. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених наштовхують на невтішні прогнози у зв'язку зі збільшенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері, а в найближчі 50 років - і потеплінням на півтора градуса у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладаються антропогенні фактори, які зачепили структурні елементи біосфери /тропосферу, літосферу, біоту/.
Більше того, констатує В.Парпан, "сучасна система заходів - застосування несуцільнимх рубок, використання природоохоронних технологій /підвісних канатних установок тощо/, будівництво дорожної мережі, орієнтація на природний спосіб відновлення лісу, збільшення лісистості за рахунок лісорозведення на неефективних для сільського господарства землях, що впроваджуються у лісогосподарську практику,- все це мінімізує паводки". До речі, в області побував голова нашого Держкомітету Микола Тимошенко, але й він якихось "протипаводкових" порушень у роботі закарпатських лісівників не виявив.
А щодо закидів про безладне вирубування карпатських лісів, то тут також чимало надуманого, вважає Валерій Мурга. Ми працюємо за чинними законами та інструкціями, окремі з яких, треба визнати, не зовсім досконалі. Але змінювати їх слід на державному рівні. Чого гріха таїти, трапляються і самовільні рубки, особливо в гірських місцевостях, де деревина - єдиний паливно-енергетичний ресурс і головний будматеріал. Але звинувачувати професійних лісівників в огульному вирубуванні лісів, "оголюванні" гір - це вже, по-моєму, занадто... Візьмімо динаміку лісистості території області /у відсотках/: 1942 р.- 42,6%, 1996 р. - 50,7%, 2007 р.- 52%. Як бачимо, площі закарпатських лісів не зменшуються, а, навпаки, збільшуються.
Або такий показник, як середні запаси деревостанів в окремих державах Європи /м/куб. на га/: Іспанія - 45, Угорщина - 179, Франція - 188... А на Закарпатті - 309. Більше нас, із задоволенням констатує головний лісівник краю, має тільки Швейцарія - 348. До слова, Закарпатська область єдина в Україні 2005 року отримала сертифікат FSC, який був підтверджений проміжними міжнародними аудитами у 2006 та 2007 роках.
Обсяги рубок усіх видів: 1956 р. -3579,1 тис. кубометрів, 1970 р. -1478, 2005 р. -897, у 2008-му передачено вирубати 887 тисяч кубометрів. Отже, рубки зменшуються. Вони не дуже позначаються на запасах українських лісів, що є досить великими і, на думку фахівців та міжнародних експертів, використовуються далеко не на повну потужність. Не могли ці рубки суттєво позначитися і на формуванні паводків останнього десятиліття.
Інша справа - наведення порядку з лісокористуванням і лісопилками, на що недавно звернув увагу під час наради в обласній держадміністрації голова ОДА Олег Гаваші. Сьогодні ліси завалені відходами лісорозробок, а відходи деревообробки - тирса, обрізки тощо - нерідко горами височать на територіях багатьох лісопилок. Все це й було під час паводка змито водою і створило затори в річках та потічках, вказав О. Гаваші.
"Отож говорити слід не стільки про те, скільки ми рубаємо, бо рубають ліс у всьому світі, - відзначалося на нараді.- Говорити треба про те, як ми рубаємо і що після себе залишаємо. Контролюючих органів у нас багато, але результат від їхньої діяльності - мізерний. Скрізь - несанкціоновані сміттєзвалища, гори тирси. А ми пишаємося тим, що знаходимося у центрі Європи. Нумо й порядок підтримувати у своєму домі європейський!"

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати