13 травня Тячівський районний суд наклав арешт на земельні ділянки та будівельну техніку, що зупинило будівництво. Наразі забудовник намагається скасувати арешт за «підтримки» місцевої влади та правоохоронних органів. Так, фірмою-забудовником подано до Закарпатського апеляційного суду апеляційні скарги на вказані ухвали про арешт.
Тим часом, в четвер, 3 липня, о 15:30 в Тячівському районному суді в справі №307/1629/25 відбудеться засідання за клопотанням харківського забудовника ГЕСів, яким він просить суд скасувати арешт від 13 травня 2025 року, що був накладений судом на землю і будівельну техніку.
Поданню цієї скарги передувала нічим не обґрунтована постанова старшого слідчого СВ Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції Сергія Плиски від 17 червня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025078160000093 в частині самоправства та самовільного зайняття земельної ділянки (ч.1.ст. 197-1 та 356 КК України).
Таке вочевидь незаконне рішення слідчий Тячівської поліції С. Плиска прийняв після "заслуховування" справи в Закарпатській обласній прокуратурі. У зв'язку з чим адвокатом Наталією Майстренко подано скаргу до суду про скасування вказаної постанови, розгляд якої поки не призначено.
Оскільки поліцією, як органом досудового розслідування, не виконано завдання кримінального провадження, не виконано вказівки процесуального керівника, не вжито передбачених законом заходів для встановлення складу кримінального правопорушення (всіх його елементів, зокрема збитків) із залученням фахівців Держекоінспекції у Закарпатській області та інженера-геодезиста, про що клопотала заявниця, мешканка с. Калини Тетяна Телюк, то висновок слідчого про відсутність складу злочину не є обґрунтованим, а, відтак, така постанова не може вважатися законною.
Мешканці Калин запрошують жителів Дубівської територіальної громади та всіх небайдужих до збереження річки Тересва проявити активну громадську позицію та прийти на судове засідання.
Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, 15 травня Комітет Бернської конвенції при Раді Європи прийняв до розгляду скаргу щодо очевидної загрози знищення природних середовищ та риб на об’єкті Смарагдової мережі – р. Тересва, внаслідок будівництва мініГЕС.
Усього в планах харківського забудовника – каскад із щонайменше 5 мініГЕС на річці Тересва в селах Красна, Дубове, Калини, Бедевля, а у випадку «невдачі» у Калинах – розмістити в Нересниці. Таким чином, на відрізку протяжністю 24 кілометри, між селами Бедевля та Калини, річку мають намір перегородити греблями щонайменше 5 разів.
13 травня 2025 року Тячівський суд наклав арешт на землю під будівництво МГЕС в Калинах, загальна площа якої понад 21 га. Відтак, на час слідства на Тересві заборонено будувати ГЕСи. Цьому передувало початок незаконного будівництва в руслі р. Тересва, пошкодження протипаводкової дамби та протести місцевих мешканців.
Нагадаємо, у травні 2024 року у селі Калини Дубівської громади відбулися громадські слухання, на яких мешканці виступили проти будівництва малих гідроелектростанцій на річці Тересва. Після цього Міндовкілля зупинило розгляд документів, поданих ТОВ «Гідроресурс-Тересва», для отримання висновків з оцінки впливу на довкілля.
Попри офіційну позицію Закарпатської ОДА, висловлену в 2018 році тодішнім керівництвом, що жодні мініГЕС на Тересві Закарпаттю не потрібні, теперішня влада непублічно «змінила курс» і сприяє такому небезпечному для гірських річок будівництву
Додамо, що річка Тересва є притокою Тиси. Верхів'я Тересви є іхтіологічним заказником, а вся річка – об'єктом Смарагдової мережі, де живуть і розмножується 9 видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України.