Вранці 27-го серпня біля залізничного перегону у селі Медерове Кіровоградського району Одеської залізниці загорівся купейний вагон пасажирського потяга «Сімферополь – Київ». Як повідомили у прес-службі МНС, пожежу було ліквідовано, пасажирів вдалося швидко евакуювати з палаючого вагона, тож загиблих і постраждалих немає. Вогнем знищені всі займисті частини вагона, а частково й багаж пасажирів.
Як встановили фахівці, причиною займання стало коротке замикання в електричному щитку купейного вагона. Пожежа швидко перекинулася до салону. Черговий провідник, який помітив полум’я, намагався загасити його вогнегасником, але це не дало плідних результатів, тоді він натиснув на стоп-кран та побіг будити пасажирів, які ще міцно спали.
Пані Марія А. з Мукачева розповідає таке:
— На щастя, у нашому купе відчинялося вікно — це був наш порятунок. Довелося стрибати, я тільки встигла схопити сумочку з особистими речами та документами. Я бачила, як чоловіки разом з провідниками допомагали жінкам та дітям вистрибувати з вікон палаючого вагона. Згодом прибули й рятувальники, які приблизно за дві години загасили пожежу.
— Після того, як ми прибули до Києва, нас розмістили у одному з залів очікування, дали печиво та по склянці чаю. Люди чекали, що їм запропонують допомогу. Та, оскільки був вихідний день, нам сказали, що з керівництва нікого не має, тому приходьте завтра і будемо вирішувати, що з вами робити.
Серед пасажирів були люди, які втратили під час пожежі всі особисті речі, навіть паспорт та ключі від квартири. У них, звісно, не було й грошей, щоб виїхати з Києва, до того ж й квитків у касах не було. Мені пощастило, бо в Києві маю родичів. А іншим довелося ночувати на вокзалі. Після того, як люди почали обурюватися, сім’ям із дітьми надали кімнату. На будь-яку компенсацію за втрачені речі пані Марія не сподівається:
— Не знаю, як інші, а я ні на що не розраховую. З того, як до нас поставилися у Києві, роблю висновок — ніхто нічого пасажирам не компенсуватиме. Хоча переконана, що залізниця мала б компенсувати людям хоча б втрату речей. Не кажучи вже про моральні збитки.
У проїзному документі фігурує страхова компанія, яка бере певний відсоток від вартості залізничного квитка за свої послуги та здійснює страхування пасажирів Південно —Західної залізниці. З питанням, на які відшкодування пасажирам постраждалого вагона варто очікувати, ми звернулися телефоном до спеціалістів «Алькони».
«Втрату майна, яке згоріло під час пожежі, людям не компенсуватимуть, адже страховка передбачає лише виплати з втрати здоров’я, майно та особисті речі пасажирів до об’єктів страхування не входять, — заявила спеціаліст відділу медичного страхування страхової компанії «Алькона» Олена Спеш.
«Пасажири згорілого вагона, — запевнила пані Олена, — можуть розраховувати на відповідні страхові виплати у разі, якщо ними було отримано якісь травми і це буде підтверджено повним відповідним набором медичних документів та висновків.»
Отож бо й виходить, що ніхто й нічого пасажирам, які ледь не загинули, не винен. Цікаво, а чому сталося замикання у щитку вагона? Чи не повинні працівники залізниці перевіряти справність електрообладнання у пасажирських потягах? Хто за це відповідальний?..
А щодо страхової компанії, яка компенсує витрати лише з втрати здоров’я, а таких випадків не багато, а бере з кожного пасажира свій відсоток, то виникає запитання: страхування у нашій державі це добровільна справа кожного громадянина, чи вже примусова. А якщо все-таки добровільна, то чому під час продажу квитків у залізничних касах не питають в людей, чи погоджуються вони застрахувати своє життя під час подорожі залізницею?..
Орест Гут
02 вересня 2006р.
Теги: