Ба більше – після публікації наукової статті, місцевий парламент зареєстрував законопроект, який має на меті оголосити коней місцевої породи пасо фіно національною і культурною спадщиною Пуерто-Рико.
Науковці підтвердили генетичний зв’язок між двома популяціями, показавши, що предки чистокровних коней дорогої і престижної місцевої породи пасо фіно (ісп: Paso Fino), яких високо цінують у всьому світі завдяки їхній плавній і впевненій ході, були колись відібрані серед звичайних нечистокровних коней острова, також відомих як креольські коні (ісп: Criollo). Цей результат був дещо несподіваним, тому що креольським коням довгий час ніхто не придавав жодного значення.
Коментуючи дослідження, доц. кафедри зоології УжНУ і керівник проекту Тарас Олексик назвав популяцію пуерториканських креольських коней «унікальною сумішшю та цінним генетичним ресурсом острова Пуерто-Рико, який необхідно вивчати, щоб краще зрозуміти походження таких ознак, як зовнішній вигляд, поведінка та хода». Олексик провів на острові майже десять років і розпочав це дослідження з своїми місцевими студентами та аспірантами шість років тому.
Історики припускали, що креольські коні були результатом суміші генофонду коней, завезених на каравелах з Піренейського півострова іспанськими конкістадорами після експедиції Колумба. В цій суміші були представники андалузійців, лузітанців, мерісеменьйо, мангаланга та інших південно-іспанських порід, але також і представники північних коней, зовні схожих на поні. З часом всі ці породи змішалися, створивши унікальну можливість для селекції цінних ознак, вперше поєднаних в цій унікальній генетичній суміші на карибських островах.
Найціннішим варіантом у цій суміші був варіант гену DMRT3 відомий як «метроном ходи» (англ: “Gait Keeper”). Одна з мутацій у цьому гені пов’язана з унікальним аллюром, відомим як пасо (ісп: Paso), що високо цінується серед селекціонерів. Пасо фіно – це природна хода, що характеризується чотирма рівномірними ударами копит і створює неповторний ритм. Ця хода настільки рівномірна, що дозволяє навіть вершнику початківцю спокійно витримувати довгі переїзди навіть без сідла.
— Пуерториканські фермери вивели цю породу для того, щоб подорожувати верхи від плантації до плантації, смакуючи на ходу чашечкою кави, не розливши її, — ділиться враженнями від породи Валтер Волфсбергер, перший автор статті, випускник УжНУ і Університету Пуерто-Рико, а зараз аспірант факультету біологічних та біомедичних наук Оклендського університету в штаті Мічиган, США. — Наше дослідження підтверджує, що пасо фіно є місцевою породою, яка була сформована століттями селекції креольских коней на острові».
Цікаво, що креольські коні з Карибських островів були також завезені в Перу та Колумбію, де стали основою для місцевих порід пасо, що також є дуже цінними. Ринкова ціна пасо може сягати кількох мільйонів доларів США.
Результати дослідження базуються на повно-геномному аналізі 200 генотипів і мітохондріальних послідовностей ДНК пуерториканських коней у поєднанні з геномними даними коней, доступними з інших досліджень. Зразки збирала аспірант Університету Пуерто-Рико Ніколь Аяла, а секвенування проводила аспірант Оклендського Університету Стефані Кастро-Маркес. Частину генотипування проводили в шведському університеті сільськогосподарських наук в Уппсалі, в лабораторії проф. Габрієли Ліндгрен.
Від Україні до планування дослідження та опису результатів долучилися також викладачі УжНУ др. Христина Щубелка та проф. Людвіг Потіш, завідуючий кафедри лісівництва географічного факультету УжНУ.
— Особливу цікавість для біомедичних досліджень складають ті гени під штучним добором, які мають аналоги у людини і відповідають за поведінку та хвороби нервової системи, — каже др. Христина Щубелка, лікар, викладач біологічного та медичного факультетів УжНУ, аспірант Оклендського Університету.
Науковці планують розвивати міжнародне наукове співробітництво та використати досвід і знання, набуті в ході вивчення змішаних порід, для розробки генетичних досліджень унікальних місцевих порід коней та інших сільськогосподарських тварин і рослин в Україні.
Статтю в журналі Scientific Reports «Генетичне різноманіття та селекція пуерториканських коней» можна прочитати тут: https://www.nature.com/articles/s41598-021-04537-5
Офіційний сайт УжНУ
Talisman 2022-01-19 / 23:03:09
Вклад УжНУ:
"Від Україні до планування дослідження та опису результатів долучилися також викладачі УжНУ др. Христина Щубелка та проф. Людвіг Потіш, завідуючий кафедри лісівництва географічного факультету УжНУ."
Тому заголовок "Генетики з УжНУ розгадали загадку..." дуже і дуже (амбітний).
Усі генетичні дослідження були проведені не в УжНУ.