В селі Дерцен на Закарпатті діє унікальна добровольча пожежна частина, якою командує пастор та фінансує реформатська церква. Існує частина з 2005 року, зараз нараховує 47 пожежників-добровольців. Усі вони пройшли тактичні курси та навчання і є сильною підмогою для закарпатських рятувальників.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів волонтер пожежної станції села Дерцен, куратор місцевої церковної громади Іван Шандор.
“Наша волонтерська пожежна станція довгий час була єдиною в Україні церковною пожежною командою, зараз на Закарпатті є ще одна така - у селі Вари на Берегівщині. Ми починали працювати 15 років тому, зараз на станції задіяно 47 добровольців, все це жителі Дерцена та члени нашої місцевої реформатської громади”, - повідомив Іван Шандор.
За його словами, працюють дерценські пожежники на волонтерських засадах, чергуючись.
“Як правило, у кожного є офіційна робота, на місяць кожному припадає відчергувати на станції тричі. З роботи відпускають без проблем. З нами в команді працює також лікар. Часом буває, що на пожежах треба надавати першу медичну допомогу, то це робить донька нашого пастора,” - розповідає він.
Пожежна частина розташована в центрі села Дерцен, вона знаходиться за сто метрів від місцевого реформатського храму. Усі добровольці є прихожанами місцевої реформатської громади, в команді служать абсолютно безкоштовно.
“Це як хоббі, вважайте: хтось любить рибалку, а хлопці з нашої команди — гасити пожежі та рятувати людей,” - пояснює Іван Шандор.
У дерценських пожежників є 5 спецавтомобілів, костюми, уся необхідна амуніція та інструмент. Це все було надано добровольчій частині як допомога, частково церквою, частково від країн ЄС, найбільше — з Угорщини (Дерцен село, де 99% населення — етнічні угорці, також тут проживає найстаріша та друга за кількісними показниками реформатська громада краю). Останній автомобіль, який подарували дерценським пожежникам-добровольцям, надійшов зі Швейцарії.
Цікавлюся у пана Шандора, що найчастіше доводиться гасити. Іван Шандор відповідає, що це, як правило, приватні будинки та господарські споруди в околицях. Місцеві знають два номери телефонів, за якими можна завжди додзвонитися до дерценських пожежників. Хоча, каже Шандор, за роки існування станції волонтери брали участь і в гасінні масштабних пожеж (як це, до прикладу, була пожежа на лижній фабриці Фішер влітку в Мукачеві) і навіть якось гасили старовинну дерев'яну церкву.
Речниця Управління ДСНС на Закрапатті Наталя Батир зі свого боку відмічає, що дерценські пожежники в області мають дуже добре реноме та є великою підмогою в роботі професійних пожежників з інших частин ДНСН.
“Дерценські пожежники довгий час були єдиною такою церковною пожежною командою в Україні, минулого року ще одну на Закарпатті відкрили в селі Вари, там також вона заснована при реформатській громаді та фінансується реформатською церквою. Дерценська команда пожежників, зі свого боку, передала їм одну зі своїх пожежних машин", - розповіла Наталя Батир.
Вона відзначила, що професійні рятувальники з дерценськими пожежниками дуже тісно співпрацюють.
"У нас налагоджена та скоординована робота. Наприклад, якщо пожежа стається поблизу Дерцена, першими виїжджають саме вони, а тоді вже за потреби підтягуються пожежники із частин ДСНС. Також на великих пожежах їхня допомога дуже суттєва — дерценські пожежники мають велику 6-тонну водовозку, як у “Водоканалу”, участь такої техніки суттєво впливає на перебіг гасіння пожеж”, - відзначила Наталя Батир.
Ну і ще, що показово, вона відмітила, що в цьому році дерценські пожежники передали ДСНС-никам своє обладнання та костюми: їх добре спонсорують європейські організації та реформатська церква, тому часом буває так, що нових костюмів чи інструменту для роботи їм забагато.
Офіційно дерценська добровольча пожежна частина при реформатській церкві запрацювала 22 грудня 2005 року, це була ідея пастора місцевої реформатської церкви Міклоша Жуковського. Починали вони з однієї пожежної машини та п'яти добровольців. Тож, за декілька днів вони святкуватимуть невеличкий ювілей.
Сьогодні поспілкуватися з унікальними пожежниками в Дерцені можна в рамках культурного шляху села Дерцен, який запрацював цьогоріч в селі зусиллями закарпатського гіда Максима Адаменка та фінансується Українським культурним фондом.
Тетяна Когутич, Фото Сергія Гудака та тетяни Когутич, Укрінформ