Родина Василя Габди не знайшла прізвища свого батька в книжці про лауреатів премії імені Й.Бокшая та А.Ерделі

Заради тих, хто не може відстояти правду про себе

Відкритий лист родини Василя Габди

Не в звичках нашої родини займатися чварами чи писати скарги… Усі, хто нас знають, погодяться, сподіваємося, з цим! Будемо вважати це звернення - прагненням досягти справедливості, ба - просто бути чесним із собою і з тими, хто вже не може відстояти правду про себе.

2016-го року Державне видавництво "Карпати" видало книгу "Магія відданості рідній землі і світу", що мала гідну мету: упорядкувати прізвища достойників, яких відзначено найвищою у регіоні мистецькою премією - імені Й.Бокшая та А.Ерделі. Упорядником збірки виступив голова Закарпатської організації НСХУ Борис Кузьма.

Через те, що презентація фундаментальної, на думку її творців, книги відбулася публічно, залишаємо за собою право публічно ж вказати на неприпустиму неточність чи недбалість, свідомо чи випадково допущену у ній.

Оскільки премію започатковано 20 років тому, то перелік лауреатів містить кілька десятків прізвищ. Зрозуміло, що ця подія не могла пройти і повз нашу увагу. Яким же було здивування нашої родини, коли у переліку (який за фактом складається з одного (!) прізвища) преміантів 1995 року ми не побачили прізвища свого батька! Будемо спиратися не на власні спогади, а на факти.

Диплом, який зберігається у нашій родині, про присудження Василю Георгійовичу Габді обласної премії ім.Й. Бокшая та А.Ерделі підписаний головою Закарпатської ОДА С.І.Устичем. І хоча, за дивних причин, дата підписання Диплому не зафіксована, інформація про період перебування пана Устича на посаді губернатора краю (1995-1999) говорить про те, що наш батько був одним із перших лауреатів цієї поважної відзнаки.

Газета "Закарпатська правда" 30 грудня 1995 року публікує інформацію "Про присудження премій обласної Ради в галузі літератури і мистецтва", в якій містяться відомості про лауреатів, започаткованої рішенням Ради від 26 квітня 1995 року, премії. Серед них - прізвище Габди Василя Георгійовича, заслуженого художника України - за серію живописних робіт  "Пори року". Примірник газети за №85 (15075) зберігається в обласній бібліотеці і.Ф. Потушняка.

Каталог "Художники Закарпаття", випущений до 55-річчя обласної організації НСХУ видавництвом "Карпати" у 2001 році, містить таку інформацію: Василь Георгійович Габда - Лауреат обласної премії імені Й.Бокшая та А.Ерделі за 1995 рік.

Альбом "Художники Закарпаття", виданий 2011-го видавництвом Олександри Гаркуші, який містить найбільш повний на той час перелік митців Закарпаття та інформацію про них, свідчить: Габда Василь Георгійович - народний художник України (2000), лауреат обласної премії ім.Й.Бокшая та А.Ерделі (1995 р.). До слова, упорядником обох, вищезгаданих видань є той же Борис Кузьма.

Не ставимо за мету проаналізувати усі факти, викладені у книзі 2016-го року видання. Але можемо думати, якщо уже з перших її рядків допущено таку грубу помилку, то їх перелік може суттєво збільшитися!

Можна сказати: така "дрібниця" не повинна перекреслити грунтовну роботу над усім виданням. Але! Оскільки така книга видається не щороку, її примірники поширюються через і для поважних структур, і можуть стати предметом дослідження та аналізу науковців, подібні "неточності" є неприпустимими. Надто, якщо вона виходять під патронатом управління культури Закарпатської ОДА та обласної організації НСХУ. І це - також факт!

Що ж до припущень, то на нашу думку, імена художників, яких шанували при їхньому житті, поступово відтісняються на другий-десятий  план. Тому свідчення - ставлення до їх спадку і до тих, хто ще може засвідчити справжній стан справ у ще недалекому минулому. І тут, на жаль, йдеться не лише про нашого батька…

Саме тому вважаємо необхідним вказати на неприпустиму недбалість до пам'яті про тих, хто вже не може відстояти правду про себе. Наша заява - не війна за місце на Пантеоні слави (хоча її, до слова, і не ведуть при житті…), а прагнення відстояти честь батька, який завжди живе у нашій пам'яті і серцях не через талант, звання і премії.

Ті, хто відійшов, достойні, аби їх імена жили у пам'яті вдячних нащадків і шанувальників, бо вони довели це своєю творчістю, посівши гідні місця у мистецькому просторі не лише краю, але й країни!

Родина Василя Георгійовича Габди

Теги: Габда, лауреат, премія

16 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати