У роботі конференції взяло участь близько 100 науковців, представників органів влади, місцевого самоврядування та громадськості з України, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі.
До конференції випущено збірник матеріалів українською та англійською мовами, обсягом 338 сторінок.
У 47 доповідях та повідомленнях на конференції детально розглянуто еколого-економічні аспекти сталого розвитку населених пунктів на прикордонних територіях, екологічні проблеми використання лісових ресурсів, освоєння корисних копалин та будівництва гідроелектростанцій в гірських регіонах, проблеми збереження ландшафтного й біологічного різноманіття, історико-культурної спадщини та розвитку туризму.
Розглянуто також природничі та історико-культурні аспекти розвитку прикордонного співробітництва.
На конференції, окремо, порушено питання історії та перспектив створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах. Так, член наукової ради румунського природного парку «Гори Марамуреш», доктор Васіле Куреляк та почесний голова Союзу українців Румунії, депутат румунського парламенту двох скликань Степан Бучута наголосили, що ще в 1996 році у Румунії створено природний парк «Гори Марамуреш» на площі понад 133 тисячі гектарів. Але через бюрократичні перепони, до сьогоднішнього дня не завершено процес створення транскордонного українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах. Втім, наукова співробітниця природного парку «Гори Марамуреш» Крістіна Поп роз’яснила, що ця важлива робота є пріоритною для адміністрації парку і знаходиться на завершальному етапі. Підготовлено відповідне номінаційне досьє для подачі його до ЮНЕСКО, яке зараз узгоджується із зацікавленими сторонами.
В підсумку конференція ухвалили резолюцію, у якій висловлено цілий ряд рекомендацій для поглиблення транскордонної співпраці, розв’язання екологічних та соціально-економічних проблем на прикордонних територіях.
Перед учасниками конференції виступив народний оркестр гуцульських інструментів Рахівського районного будинку культури. А на вечорі інтернаціональної дружби , в аматорському виконанні учасників конференції, звучали румунські, угорські, словацькі та українські народні пісні.
Учасники конференції взяли участь у заходах ХХІІІ Міжнародного гуцульського фестивалю та ХУІ фестивалю – ярмарку «Гуцульська бриндзя», повідомив Закарпаття онлайн заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Федір Гамор.