Як інформує громадський правозахисник Віталій Грегор, на початку засідання захисник сім'ї Батрин Дмитро Гриньо привітав діток з Міжнародним днем захисту дітей та заявив клопотання про залучення до справи на боці позивача реальних власників будівлі гуртожитку, а саме – Міністерство освіти і науки України (МОН), яке здійснює від імені держави розпорядження даним державним майном, та Київський національний торгівельно-економічний університет (КНТЕУ), якому в 2015 році надано право господарського відання ним, оскільки вирішення даної справи стосується їх прав та інтересів. Більше того, по сьогоднішній день не з'ясовано, чи відомо МОН та КНТЕУ взагалі про такий позов, оскільки він поданий від їх структурного підрозділу – Ужгородського торговельно-економічного коледжу (УТЕК), та чи підтримують вони виселення малолітніх дітей – всупереч закону та моральним засадам суспільства.
Розгляд справи перенесено на 4 липня 2016 року о 14:00, на яке викличуть представників міністерства та київського вузу.
Окрім того, слід зазначити, що по сьогоднішній день представником позивача – юристом ужгородського коледжу КНТЕУ Валерієм Жуком, так і не надано до суду належних документів, що підтверджують повноваження на його представництво по даній справі. Згідно з наявним у матеріалах справи дорученням, представляти заявника – коледж, наразі може тільки його директор – Л.Павлюк.
Також судом встановлено, що наразі відсутні документи, що підтверджують статус даного гуртожитку як студентського.
Крім того, згідно з чинним законодавством, заяву про виселення з державного майна може подавати тільки Міністерство освіти і науки України або Кабінет міністрів України.
"Найбільше дивує взагалі позиція керівництва коледжу, яке не зважає на те, що в даному гуртожитку вже понад 10 років законно живуть 248 мешканців, з яких 24 працівники коледжу, 85 неповнолітніх дітей, в т.ч. діти-інваліди. Це переважно сім'ї викладачів та викладачів-пенсіонерів коледжу, а також учителів, медиків, військовослужбовців, держслужбовців, учасників АТО, багатодітні сім’ї, діти-інваліди", – констатує В.Грегор.
За його інформацією, діти, вказані в позові як самостійні відповідачі, не мають іншого житла та прописані тут на підставі постійної прописки. Що також за свідчує некомпетентність як юристів, що готували даний судовий позов, так і самого заявника – директора коледжу.