У понеділок ця добре знана й авторитетна у нашому краї людина, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, доктор економічних наук, професор УжНУ, член-кореспо-ндент Української академії аграрних наук (УААН), заслужений економіст України, заступник голови Асоціації економістів Закарпаття зустріла свій 65-річний ювілей. Знаю його вже понад 30 літ як високопрофесій-ну особистість, талановитого організатора сільськогосподарського виробництва, подвижника аграрної економічної науки та просто порядну! умудрену набутим досвідом цілеспрямовану, впевнену в собі, але толерантну людину.
Аграрну економіку Михайло Андрійович осягнув із її середини. Народився він у селянській родині в Ракошині на Мукачів-щині. Після закінчення школи озброювався знаннями спершу на ветеринарному відділенні Мукачівського сільгосптехнікуму (нині державний аграрний коледж), а відтак — на агрономічному факультеті Львівського сільгоспінституту стаціонарно. Та через родинні обставини після 4 курсу змушений був перевестися на заочну форму навчання і таки здобув фах агро-нома-економіста. У Львівському вузі спізнався з вродливою Кларою, яка стала для нього хорошою дружиною. Ще будучи студентом-заочником, став першим секретарем Ужгородського райкому комсомолу і на цій посаді працював п'ять з половиною років до обрання головою правління колгоспу «Прогрес», що у Великих і Малих Геї-вцях, який вивів на передові позиції. Недарма кажуть: якщо взявся за гуж — то тягни чимдуж, Його організаторські здібності й жилку хазяйновиту запримітила керівна партійна свита, яка тільки те й робила, що.в інтересах загальнорайонної справи з одного місця роботи на інше енергійного Михайла переводила. Ось так понад 15 років він віддав аграрному виробництву Ужгородщини, де після ве-ликогеївського «Прогресу» директорував у науково-дослідному радгоспі «Борець» (с. Ра-тівці), був головою колгоспу імені Горького (с. Сторожниця) й працював першим заступником голови Ужгородського районного агропромислового об'єднання. Паралельно з виробничою діяльністю досліджував і узагальнював проблеми сільського господарства й у 1981 році захистив кандидатську дисертацію. Згодом у М. Лендєлі-виробнич-нику повністю переважив науковець, і він з 1986 року вже на стезі наукової роботи: старший науковий співробітник Львівського відділення інституту економіки НАН України, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України (1991-1996 pp.), заступник директора з наукової роботи Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України (1996—1998 pp.). У 1994 році М. Лендєл захистив докторську дисертацію, через три роки, в 1997-му, коли перейшов на постійну роботу в Ужгородський держуніверситет, йому було присвоєно вчене звання професора кафедри економіки, менеджменту та маркетингу, а в 1999 році став заслуженим економістом України.
Ювіляр без перебільшення належить до когорти відомих вчених. Його фундаментальні наукові праці присвячені дослідженню економічних процесів, які відбуваються в агропромисловому комплексі, питань еко-лого-економічного та соціального розвитку Карпатського регіону, проблем зовнішньоекономічної діяльності й інтеграції економіки в європейські економічні структури. Визнанням наукових заслуг Михайла Андрійовича стало обрання його у 2002 р. членом-кореспондентом Української академії аграрних наук, присвоєння звання почесного академіка Міжнародної кадрової академії та обрання членом ради професорів Угорської національної академії наук.
Із січня 2003 p. M. Лендєл — декан профільного факультету філії Інституту міжнародних відносин Київського національного університету при УжНУ, з травня 2004 р. — декан факультету міжнародних відносин цього основного в нашому краї вишу та завідувач кафедри міжнародних економічних відносин. Цей період він виокремлює як найважчий і один із найвідповідальніших у його житті. Як колишній господарник, зумів залучити спонсорські кошти для облаштування кафедр до сучасного рівня, якому можуть позаздрити в інших вузах.
Наскільки плідною є науково-виробнича діяльність цього другого із закарпатців після Василя Шепи члена-кореспонде-нта УААН, свідчить і такий факт: М. Лендєл на сьогодні автор понад 120 наукових праць, із них 12 монографій, серед яких 4 індивідуальні, 3 у співавторстві та 5 колективних. Він підготував 6 кандидатів економічних наук і керує дисертаційними роботами 5 аспірантів. Неодноразово здійснював керівництво держ-бюджетними науково-дослідними роботами у рамках НАН України, брав активну участь у розробці Концепції та Стратегії соціально-економічного розвитку Закарпаття до 2015 року, схвалених на сесіях обласної ради, а також у співавторстві з доктором економічних наук Григорієм Ємцем, який уже, на жаль, відійшов у вічність, розробляв один із перших проектів створення СЕЗ "Закарпаття".
Велику науково-дослідницьку діяльність М. Лендєл, як наголосила вчений секретар УжНУ Т. Буйницька, вміло поєднує з педагогічною роботою. Він член відділення економіки УААН, спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій в УжНУ, редколегій журналів "Науковий вісник УжНУ, (серія "Економіка"), "Науковий вісник Мукачівського технологічного інституту, журналу "Регіональні студії" (УжНУ), заступник голови Асоціації економістів Закарпаття, що організувала низку тематичних міжнародних наукових конференцій, співпрацює з науковцями Національного аграрного університету УР у місті Гидили поблизу Будапешта, підтримує зв'язки з науковцями економічного профілю міст Ні-редьгаза (Угорщина), Братислава та Кошице (Словаччина).
Усюди встигає насамперед завдяки надійному домашньому тилу в особі люблячої дружини Клари. Разом із нею ювіляр виховав та вивів у люди двох донечок і тепер у його сім'ї вже четверо науковців. — Адже дочки Леся й Неля, — каже Михайло Андрійович, — та їхні чоловіки, а наші з Кларою зяті теж кандидати наук.
Леся пішла шляхом батька, вона кандидат економічних наук, викладає в УжНУ. Друга донька Неля кандидат історичних наук, докторант Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, що в м. Київ. Щиро радіє М. Лендєл як глава сім'ї і всім трьом внукам, які літні канікули проводять на приватному охайному обійсті академіка УААН у селі Сторож-ниці, допомагаючи бабусі Кларі живність годувати, а дідикові Михайлу сад-виноград плекати.
Богдан ДУБОВИЙ.