Вихований у дусі патріотизму, у травні 1938 року молодий інтелігент вступив до ОУН (Організації українських націоналістів), яка діяла на Закарпатті нелегально. Протягом 1938 – 1939 років активно включився у державотворчий процес Карпато-Української держави. Як сотник Карпатської Січі, готував військові сили молодої незалежної держави, був активним членом «Просвіти». Після окупації Карпатської України фашистською Угорщиною Іван Шпонтак виїхав до Словаччини. У цей час уряд Словаччини, за домовленістю з Німеччиною, усіх карпатських січовиків-втікачів направляв на примусові роботи до Німеччини. Там навесні 1941 року гестапо заарештувало Івана Шпонтака за знайдену в нього листівку антинімецького змісту, однак з тюрми він втік. Згодом у Берліні вступив в осередок ОУН, вивчав німецьку мову, пройшов військову підготовку на курсах, які готували старшин для майбутньої української армії. Відтак ОУН відправляє його комендантом української поліції в м. Сянки. Це призначення отримав, коли уже розпочалася війна між Німеччиною та Радянським Союзом, а у Львові 30 червня 1941 року було проголошено Акт про відродження Української незалежної держави. Невдовзі фашисти розпочали масові репресії проти українських патріотів. Івана Шпонтака заарештувало гестапо і уже мало розстріляти, та завдячуючи ОУН його звільнили.
Переконавшись, що фашистам Україна потрібна дише як сировинна база, ОУН почала створювати власні збройні загони, які у 1942 р. перетворились у могутню силу – Українську повстанську армію, яка вела нерівну боротьбу проти фашистських військ Німеччини та радянських військ, котрих теж вважала загарбниками своєї землі. Працюючи на той час заступником коменданта української поліції в Раві-Руській, Іван Шпонтак вступає в ряди УПА, головнокомандуючим якої був генерал Роман Шухевич (Чупринка).
У тому ж, 1944 році, Іван Шпонтак зорганізував сотні, а згодом курінь УПА, який діяв на відрізку від м. Угнів (Львівська область) по річку Сян. Прославлений у боях командир УПА, він провів немало успішних боїв та проявив себе талановитим стратегом і тактиком. Тяжкі бої довелося вести Івану Шпонтаку «Залізняку» і пізніше - під час акції «Вісла» (1947 року), коли велася боротьба проти українського націоналістичного підпілля. В одному з таких боїв курінь «Залізняка» був розбитий.
Влітку 1959 р. чеська поліція заарештувала легендарного командира УПА Івана Шпонтака «Залізняка», й на домагання польського комуністичного уряду передала польським органам безпеки. 1961 року суд Перемишля засудив Івана Шпонтака до смертної кари, пізніше замінюючи її на досмертну в`язницю. Та навіть на суді командир УПА доводив, що українська держава існує: «Смислом мого цілого життя було й буде: Україна вільна, Україна Соборна. Я вірю в перемогу. З цього шляху мене не заверне ніщо, ані тортури, ані пекло тюрем, ані смерть…»
Отримавши сумну звістку про пожиттєве ув`язнення Івана Шпонтака, земляцьке товариство «Карпатський Союз» із США звернулося до архієпископа Івана Бучка в Римі, який негайно відгукнувся і найняв адвоката в Польщі, щоб захистити Івана Шпонтака. В результаті чого його пожиттєве ув’язнення було скорочено до 25 років. З підірваним здоров`ям, без документів і засобів до життя Іван Шпонтак вийшов із польської тюрми у листопаді 1981 року із підірваним здоров`ям. А 4 квітня 1989 року, після тяжкої хвороби, помер у лікарні в Кошицях. Там і похований.
Пам`ять великого патріота, борця за незалежну Україну, відомого нашого земляка Івана Шпонтака вшанували на його малій Батьківщині – у с.Вовкове, що на Ужгородщині, громадськість району та актив «Просвіти». Завдячуючи останньому, у 2001 році Івану Шпонтаку було встановлено на Вовковийській ЗОШ І ст. меморіальну дошку. Наразі вирішується питання про названня однієї з вулиць у с. Вовкове на честь учасника національно-визвольних змагань Івана Шпонтака та прийнято рішення про відкриття у селі Вовкове первинної організації товариства «Просвіта» та створення бібліотеки, яка буде вивчати бойовий, трудовий та патріотичний шлях свого видатного земляка, повідомила ЗІА «Простір» Марія Машкаринець з Ужгородської РДА.