Втім, фахівці вважають такий поведінковий тип - реальною та серйозною загрозою для суспільства.
"Якщо розглядати людину як індивіда, особистість та суб'єкта діяльності, то стає ясно, що його розвиток протікає гетерохромно, тобто ці три складові розвиваються не синхронно. Наприклад, особистість завжди молодша від індивіда", - пояснюють психологи.
Вчені зазначають, що людина може бути здоровим тридцятирічним індивідом і розвиненим суб'єктом, тобто успішним у якійсь професії. Але водночас як особистість він затримався на рівні 13 років і, наприклад, досі з'ясовує стосунки з мамою в суперечках за власну автономію.
Так, одна з ознак інфантильності - небажання будувати плани на майбутнє.
Як стверджують фахівці, для інфантильних людей будувати плани на майбутнє - це нудно. Вони зазвичай не схильні брати на себе відповідальність за інших через свою яскраво виражену егоїстичну складову.
Причому інфантильні люди можуть бути талановиті, вони схильні займатися роботою, яка вимагає свіжого нестандартного мислення.
Психологи зазначають, що зустрічаються також і "слабкі версії" інфантильних людей, зі слабким енергетичним потенціалом. "Вони не вершать долі, а часто живуть у своєму маленькому світі, деколи боячись вийти назовні", - пояснив він.
На думку вчених, причини, які призводять до розвитку інфантильності, лежать у різних площинах, наприклад, у сім'ї, де батьки не дають дитині приймати рішення самостійно і прагнуть усе зробити за неї.
Найчастіше, батькам зручна така поведінка дитини: вона слухняна, їй 25 років, а вона робить усе, що їй скажуть. "Дуже приємно відчувати свою владу, свою силу. Багато батьків пишаються такими дітьми, що абсолютно не виросли як особистість", - підкреслюють фахівці.
Втім, зазначають психологи, проблема інфантильності - це, почасти, наслідок запитів суспільства, яке у культивуванні індивідуальності не виховує почуття відповідальності за інших.
Однак фахівці запевняють, що людина може позбутися інфантильності під впливом різних життєвих обставин, а також за допомогою саморозвитку.
РИА-Новости