Про “Вірші з поду”

Тепер маємо. Спустили драбиною до нас “Вірші з поду”. Дбайливими руками позбирані ранні Мідянкові недруки. Причетним – вдячність і подяка. Марно гадати, чи стане це знаком того, що наш Петро, який поки відмовляється приміряти на себе хламиду Патріарха, перебирається помалу до сонму узаконених сучасних класиків. Можливо й так. Бо наче й заслужив.

Цій книжці напевно знайдеться місце на поличці високої поезії. Враження від нового-старого Мідянки  –  незмінно хороше. Гадаю, що якось непомітно зробився від юних літ Поетом.  У його ранньому – все те ж, що нині добре ціниться в зрілому. Відтак і губишся в догадках з недатованістю цих віршів. Відчутно прозоріший вплив неокласиків, трохи від Антонича, потім ще й Маланюка, є дещо впізнаване з лексичних розкошів Лукашевих перекладів світової поезії.

Банально казати, що талант не вибирає, де і в кому відбутися. Йому ж властиво всотувати з усього, до життя дотичного. Як це відбувається – велика таїна, найперше для самого поета. А в Мідянки, як завжди, всього намішано. Колись-бо знайдеться кому розкласти ці дивовижні тексти на складові елементи. Хай гнобляться з сухою аналітикою.

Я ж і надалі тримаюся думки, що даремно колись Мідянку записали в пост-модерністи. Поет він направду модерний, хоч, схоже, й не сучасний типаж сучукрліту, даруйте за тавтологію. Петро завше уникне виставляти на загальний позір грошеву вартість всього, що на споді. Краще це приховати в сутіні душевних схованок та яскинь, притлумити переінакшеним у тонкій словесній грі, перевівши в справжню поезію.

Зрештою, в оцьому ранньому –  все трохи прозоріше, сприйнятливіше для незвиклих. Проте й там  яскріють дорогі кришталики, яких премного знайдете в пергаментах новішої вичинки з Мідянковими текстами. Вони ж наче вимочені в  солоній ропі, де густо набралися місцевої топоніміки, сповнені глосів і гласів, згадок історичних подій та ледве не втрачених споминів.

Мідянці часто закидають особливий герметизм його поезії. У свіжій збірці менше того, що спантеличує незвиклі вуха  читача з позакарпатського світу й так само манить. Хто досі не спробував, почніте зараз. Так легше –  якщо взяти до рук саме такого Мідянку. Вам певно передасться роздумлива печаль з висамотнених весен поета. Відтак і полюбите.

Нині ж, зримо, добра зрілість.

І немає куди зупинитись на слові.

Володимир Кришеник, Закарпаття онлайн.Блоги
17 жовтня 2011р.

Теги: Мідянка, Вірші з поду

Коментарі

ярослав орос 2011-10-24 / 20:49:00
о-ох, закарпаття...
а в широкому лузі -- весна...

Споглядач 2011-10-24 / 20:45:00
Які не "уважні" противники "грубо традиційної" поезії! Про Скунця, Петровція та Сурніна було сказано з суто художніх позицій, а не з політичних та ідеологічних. Пора злізти з броніпоїзда! Чомусь ніхто з коментаторів не критикує "джинсових компютерників", частина яких несе відверту маячню. Голий король завжди залишається голим, попри вплив гламурної пропаганди, на яку ведуться профани.

ЧИТАЧ 2011-10-23 / 19:37:00
2местный, 23.10.2011 16:28

Та хто ж його ображає, бідного художника. Тим більше, якщо існує ґарантована конституцією свобода на всілякі художества.
Шановний Сурнін усе це сам в інтернет виставив. Він же із самим Борею Панкіним давно переписується на почве поезії. Інколи разом займаються грубо традиційною поезією “до паралича в мозжечке”, лишень зрідка відчуваючи на собі “пристальные взгляды патруля”. І тоді їм стає не по собі, а кругом ще й таке непевне міжнародне становище, що не дозволяє розслабитися ні на хвилину, бо до нас “спешат заморские дядья, и корабли стоят на рейде”. А по понеділках комусь буває ще важче, але вже як нетрадиціоналу, котрий “идёт, не спотыкаясь, в первомаях и в росе, чтоб тебя любить, не каясь, часто думать не как все?”
Але як сказав цей наш ужгородський поет: ” …может, всё не так уж плохо? И можно, слёту напортачив, кой-что ещё переиначить?”
Ох і важко інколи розібратися з великим творчеством. Доволі вже, бо геть заплутався.

местный 2011-10-23 / 16:28:00
2ЧИТАЧ: чем хорош пассаж
"И с плаката пальцем Ленин
Нам указывает путь”?
тем что вместо фамилии "Ленин" легко подставляется любой другой, ныне актуальный вождь или заказчик. так что не надо обижать художника :)

сорри 2011-10-22 / 21:57:00

Знайшов - http://www.stihi.ru/avtor/surnin За наявністю таланту біля Мідянки навіть поряд не лежало. Звичайний плакатник, яких - повний інтернет. Я так зрозумів, що Словянина з ним лучить антижидівство і ностальгія за совдепією. Мене теж, хто знає, до любителів сіонізму віднести важко, але тулитися до першого-ліпшого антисеміта і обстоювача "общєславянской общності" я не згоден. Тим більше, якщо це цімбора графомана Петровція на ниві антиукраїнського політзаробітчанства...

ЧИТАЧ 2011-10-22 / 21:30:00
2сорри, 22.10.2011 16:02
Хто такий взагалі Сурнін?

Якась невиразна особистість із глибоко совковим менталітетом. Класичний провінційний графоман. У миру – викладач іст. ф-ту УжНУ. А ще є активістом ЗООРК “Русь” – займається тим, що “…постоянно расширяет транскультурные связи русских и россиян с русинами Подкарпатской Руси” (на гроші Правительства Москвы, звісно). Цим і припав до душі таким, як Ів. Петровцій.
Його творчество найліпше ілюструє короткий чотиривірш із його найостаннішої “нетленки”:
“Мы ещё без угрызений,
Ровен пульс и дышит грудь.
И с плаката пальцем Ленин
Нам указывает путь”.

сорри 2011-10-22 / 16:02:00
Хто такий взагалі Сурнін?

literat 2011-10-22 / 09:36:00
2Споглядач, 21.10.2011 20:26

А мо' поета Івана Петровція й не існує зовсім у природі? То всього лиш придуманий персонаж? А є лем на світі знаний ветеран-хуліган з отаким самим прізвищем, руйнівник могил і названий позичальник текстів з родинних архівів?
Пожалійте й Сурніна. Для чого його приписали до поетів Закарпаття? Заблукалий емігрант, викопний літературний мамонт з розморожених пластів. Хай собі й далі живе в штучній оранжереї свого радянського минулого. Не чіпайте таких.

сорри 2011-10-22 / 00:41:00
Поставити графомана і плакатно-примітивного україноненависника Петровція поруч з Мідянкою - значить абсолютно нерозумітися на поезії... :))

ЧИТАЧ 2011-10-22 / 00:38:00
2Споглядач, 21.10.2011 20:26
Найкращі поети Закарпаття, незалежно від їх поглядів - Петро Скунць, Іван Петровцій, Володимир Сурнін...


Про смаки, як відомо, не сперечаються. От тільки приведений вами ряд - дещо смішний та мало чим обґрунтований.
Петровцій та Сурнін навіть поруч зі Скунцем стояти не можуть. Те ж - і щодо Мідянки. Хоча б через те, що якоюсь мірою ці два вами названі писателі (Петровцій і Сурній) є трохи графоманами.
А так тільки розкрився своєрідний дефолт ваших уявлень про все, що може вважатися поезією. Тут ви з Петровцієм сходитеся, напевно.
На цьому вибачте.

Споглядач 2011-10-21 / 20:26:00
Андрій, 19.10.2011 14:50. Мідянка є поетом, про якого написано ЗАНАДТО багато. Штучний піар "поетичної" муті скидається на штучний піар щодо "шедевру" під назвою "Чорний квадрат" голубого Малевича. Ніхто нічого "не розуміє", але усі надувають щоки і шукають "глибокий філософський сенс" у відвертій маячні. Здравомислячі люди називають такі літературу та мистецтво дегенеративною культурою. Найкращі поети Закарпаття, незалежно від їх поглядів - Петро Скунць, Іван Петровцій, Володимир Сурнін та ряд інших.

Полі з Маґача 2011-10-21 / 16:03:00
Цікаво те, що в своїй дуто сенсаційній інформації про Мідянку РІО зіслалося на Закарпаття онлайн.

Полі з Маґача 2011-10-21 / 15:59:00
анонім, 21.10.2011 10:23
Наше всезнаюче "РІО" вже визнало Петра Мідянку лавреатом Шевченківської премії


Подивився в мережі - а й справді так!
Це найліпше говорить про загальний рівень обізнаності ріовців.
Не перший їх ляп. І не останній.

2011-10-21 / 10:23:00
Як цікаво.
Наше всезнаюче "РІО" вже визнало Петра Мідянку лавреатом Шевченківської премії (http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%25D0%259C%25D1%2596%25D0%25B4%25D1%258F%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25B0%2B%2B%25D0%25B4%25D1%2580%25D1%2583%25D0%25B6%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0%2B%25D0%25A8%25D0%25B5%25D0%25B2%25D1%2587%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BA%25D1%2596%25D0%25B2%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25BE%2B%25D0%25BB%25D0%25B0%25D1%2583%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25B0&source=web&cd=1&ved=0CB4QFjAA&url=http%3A%2F%2Fwww.rionews.com.ua%2Fmixed%2Fdoz%2Fnow%2Fn1129013726&ei=Zg-hTsOoGtCWhQfEsJTfBA&usg=AFQjCNHHydDik7nn1IB3TiFJnRJ30SXA7g )

Хай буде!

Кришеник 2011-10-19 / 17:09:00
Дякую, Андрію. Все сказане – наче знято з мого язика.
І для тих, хто досі ще не встиг познайомитися з творчістю Мідянки, даю посилання: (http://www.google.com.ua/url?sa=t&source=web&cd=3&sqi=2&ved=0CDAQFjAC&url=http%3A%2F%2Fdzyga.com%2Flv%2Fcontent%2Fview%2F94%2F222%2F&rct=j&q=%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%20%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8&ei=GMqeTs_xBcPNhAe9xPxX&usg=AFQjCNHGu1eJ2ORrlvBfdcvfk48bPlGVbA&cad=rja).
Гадаю, що це є й непогана підбірка з інших сучасних українських поетів. Там добрий відбір. Послухайте уважно живі голоси Герасим’юка, Білоцерківець, Неборака, Лишеги, Петросяняк і Сливинського, вже одійшлих од нас Римарука й Н. Гончара.

Андрій 2011-10-19 / 14:50:00
Нехай автор пише про те, що цікаво йому. Це ж його блог. Мідянка є одним (чи не єдиним ?) самородком сучасної закарпатської літератури. Про нього (його творчість) написали ще дуже мало. Можливо вас взагалі література не цікавить, тоді займайтесь тим, що вас захоплює. Особисто мені Вірші з поду цікавіші, ніж відключення газу, курс валюти, затримання контрабандистів в Румунії чи Юлькині співкамерниці.

Овва 2011-10-18 / 12:43:00
Обійдуся без твоїх порад, аноніме (авторе?). Читав і не вразило. Я не з вашого серпентклубу.

2011-10-18 / 11:21:00
2Овва
А ви що, великий літературний критик, ШО сумніваєтеся? Якщо хочете, читайте тільки про інші ваші нещастя, які вас хвилюють. Хіба вас хтось змушує читати Мідянку і про Мідянку?..))

Овва 2011-10-18 / 11:03:00
Нащо стільки мідянки. Він шо, велике поетичне цабе? Сумніваюся. Пишіть про інші наші нещастя, які справді хвилюють людей.