Коли ж, нарешті, посадовці в Україні стануть українськими

Безглузда заява міністра ВС А.Авакова про те, що він «російськомовний український націоналіст», який дуже переймається долею російського язика в Україні, знайшла «миттєво» відгомім  у найближчому колі ґаранта Конституції. Цим відгомоном стала сама прессекретарка ОП Зеленського – Юлія Мендель. Міністра можна зрозуміти – на восьмому році, на високій посаді в державі, «наболілою" проблемою для нього стало не дотримання безпеки в країні, законів, зменшення криміналітету, збільшення безпеки у містах, на дорогах, дотримування Конституції щодо державного статусу української мови та ін., але вболівання за «українську російську», якої нема і не буде (бо суржик залишиться суржиком). Пан Аваков хотів би свою нездатні та нисть вивчити державну українську  виправдати існуванням «також» «українською», але «російською» - певно, щоб міг сказати, що він розмовляє українською № 2.

 Ю. Мендель пішла у наступ на солов’їну з іншого «фланґу» ніж міністер - вона виявила, що російська мова - "частина культурного розмаїття України" (хоча «розмаїттям» мов Україна може справді похвалитися: кримсько-татарська, польська, угорська, румунська, єврейська, болгарська, ромська та багато інших, які тут споконвічно, а не на основі колонільного пануючого статусу). Від самої   Росії Мендель твердить, що «слід забрати монополію» на її мову! Цілковито інший підхід - «арґументи!» - зразу видно, що закінчила філологічний ф-т. На жаль, вплив ідеолоґії «русского миру» на міністра та прессекретарку президента виявився сильнішим, бо підтвердив  незнання історії країни, в якій живуть, розуміння творення мов і значення мови для національної держави.

Ці руйнівні для країни «ідеї» українських позадовців небезпечні ще й тим, що їх «витягли» із старої шухляди  в часі, коли агресор вже восьмий рік керується нацистською ідеологією: де чути російське слово – він зброєю захоплює і людей і територію.

Справа в тому, що китайські, корейські, японські, африканські та багато іншомовних студентів довели вже громадськості України, що вони зуміли вивчити українську за  короткий час (6-12 місяців), а  панові Авакову (та багатьом прихильникам «русского миру»)  замало навіть 55 років ( п. Аваков приїхав в Україну дворічним)!

Сама «ідея» «української російської» не належить панові Авакову, чи пані Мендель. Таку думку вже давніше озвучував письменник А.Курков, але він, мабуть, як інтеліґентна людина, зрозумів, що не можна імперську-колоніяльну мову привласнювати, бо станеш вічним рабом. Зрештою, він бездоганно володіє облома мовами.

Твердження Авакова, мовляв, російська мова є українською, бо ж нею писав М.Гоголь (1809-1852), Г.Квітка-Основ’яненко (1778-1843)   є нічим іншим, як доказом того, що незнання історії народу, до якого себе хочеш зарахувати, породжує несумісні думки та ідеї. А от, коли б Аваков поцікавився, чому вони писали російською, то, може, був би краще помовчав.

 Щоб себе назвати націоналістом, то потрібно проявити, якщо не ґрунтовне знання історії своєї нації (політичної, чи етнічної), то хоч базове. Але Авакову бракує і того мінімуму, тому назвав колоніяльну мову українською, забуваючи (незнаючи) про найрізноманітніші заборони царатом навіть самої назви  України та її мови протягом понад 300 років!

Гадаю, що коли б Аваков був навіть не міністром, але простим поляком, ніколи б не писав про існування «польської англійської мови», бо ж Й. Конрад-Корженіовський (Jozef Teodor Konrad – Korzeniowski – 1883 – 1925) – поляк за походженням – писав англійською мовоюю. Так само, жодному чехові, навіть, на думку не спаде говорити про «чеську німецьку мову», бо нею писав чех Франц Кафка (Franz Kafka – 1883 – 1924).

Додамо, що чеський народ був також у колоніяльній залежности він Німеччини, і піддавався понімечченю, хоча німці не видавали циркуляри, на подобіє різних царських заборон української, чи рішень ЦК Компартії – знищення всього писаного українською, заборона мовленого, русифікація усієї освіти. Чи знають про це не тільки міністри України, але й запеклі борці за рівноправніть не скривджених, але зрусифікованих українців та інших етносів?

Українська Конституція ґарантує кожній етнічній групі доступ і можливість до вивчення рідної мови. Якщо в Україні є етнічна російська меншина, то вона повинна мати ті самі права і обов’язки, як і решта. Не слід вигадувати колесо (мовне) – воно вже давно крутиться – існує, а вигадувати «досягнення» і «розвиток», з якими пов’язана понад 300-річна колоніяльна політика імперської Росії по відношенню до України (та і інших народів) – є антигуманним, нелюдським вчинком і злочином проти багатостраждального народу та етносів, які жили на її території. В дійсності Аваков і Мендель хочуть продовжувати і розвивати колоніяльну політику царської і путінської Росії в Україні.

І тут потрібно бути відвертим – не можна допускати на державні посади людей, які не знають історії і мови України. Політична нація – це не аналфабети, неуки – це люди, які знають історію своєї країни. Подивіться на США – політична нація, яка гордиться країною, яка має не цілих 250 років! А Україна, яка є одною з найстарших в Европі, повинна опиратися на ті демократичні принципи, які були закладені в неї ще її засновниками і діячами: Володимиром, Ярославом Мудрим, Метрополитом П.Могилою,  Хмельницьким, Мазепою, Орликом, Грушевським та в Українською Народною Республікою (УНР).

На жаль, в Україні на найвищу посаду можуть обрати особу, яка цілковито необізнана  з історією країни. Саме тому провадиться потім боротьба за «права» тзв. російськомовних – а це – переважно зрусифіковані колоніяльною політикою царської, а потім комуністичної російської імперії.

Отож, пане міністре, не тратьте сили на «розвиток» колоніяльної мови в Україні, з якою дуже промовисто й трагічно пов’язана історія країни, яка вам надала таку довіру -   Міністерство внутрішніх справ. Не слід задурманювати народ терміном «російськомовний український націоналіст» (яким, ви себе проголошуєте), бо з терміном російський пов’язана понад 300-річна траґедія української нації та етнічних груп народів, які проживали й проживають на території України. Українські націоналісти мали й мають багато друзів, симпатиків (згадаймо УПА, ОУН, Майдани, найновішу російсько-українську війну), але це їх ще не робить  українськими націоналістами, але вони можуть бути патріотами Білорусі, Грузії, Чеченської Республіки, які усвідомлюють собі, що без Незалежної України не може бути і їхніх республік! Борці ж за Україну, які через різні обствини незмогли вивчити українську є патріотами України і можуть ще стати націоналістами. Прив’язувати слово «російський» до націоналіста українського є нічим іншим як фейкова вістка, яка має викликати плутанину, зневіру. Це, зокрема, плутає, коли «націоналіст»-міністер звинувачує та арештує націоналістів! Найсвіжіший приклад того, що навіть згадувати термін «російський» є небезпечним, стала окупація Криму та частини Донбасу.

Стосовно ж самозванця «націоналіста», то тут вже А.Аваков цілковито «стрельнув повз ціль». Націоналіст український – це та людина, яка бореться за рівність своєї нації поміж іншими, це патріот національної держави, який знає історію свого народу, який володіє своєю НАЦІОНАЛЬНОЮ мовою.

Складається враження,  що назву «російськомовний український націоналіст» Аваков вжив, щоб заплутати поняття патріот і націоналіст. В дійсності, це тотожні поняття, коли йдеться про політичну націю. Коли ж маємо на увазі її етнійний патріотичний відтінок, то, скажімо, кримські татари є прикладом того, як можна бути кримсько-татарськими націоналістами і патріотами України.

 «Винахід» українським міністром терміну «російськомовний український націоналіст», є, скоріше всього, образою українців, для яких завоювання інших територій ніколи не було в програмі, чи на меті. Але сторія знає сумнозвісних німецьких «націонал-соціалістів» (нацистів) та російських націонал-шовіністів (фашистів), в програмі яких було й залишилося бажання захопити і привласнити чуже. Щоденні полювання російських снайперів  на російсько-українському фронті, на патріотів України, є яскравим свідченням цього.

У 110 річницю з народження націоналіста Михайла Сороки (1911-1971), члена Крайового проводу ОУН, який протягом 34 років був  в‘язнем совєтських таборів, де організував рух спротиву в’язнів ОУН-Півночі та був одним з організаторів Повстання у Кенгірі (він написав гімн повстання (1954) «У гарячих степах Казахстану»),  заява Авакова викликає не тільки запитання, але й підозру.

Справа в тому, що М.Сорока був українським націоналістом-ідеалістом. Він не тільки створив ОУН в концентраційному совєтському таборі, але й організував контакти з націоналістами балтійських народів та євреями, якими також були заповнені численні концтабори. В організованому повстанні брали участь і інші національні групи совєтських республік. Сорока розумів, що тільки спільними зусиллями тюрма совєтських республік може перетворитися на вільні національні держави.

Отже, рекламне гасло Авакова «я російськомовний український націоналіст», на фоні леґендарного українського націоналіста Сороки, звучить не тільки абсурдно, але й небезпечно для доброго імени саме українського націоналіста.Український націоналіст ніколи не боровся за завоювання чужого, але за звільнення рідної й історичної території, з рідною мовою, що  й підтримував і в інших національних патріотів.

На противагу «рекламі» Авакова, слід пригадати, що до руху українських націоналістів часто приєднувались і неукраїнці: ще за часів УНР росіянин Микола Фітільов (1893 – 1933), як борець за права українців став українським письменником, відомим під прізвищем Хвильовий. Його зацькувала російська шовіністична пропаґанда, як українського «буржуазного націоналіста», а він вже в 20-30 рр. минулого сторічча закликав українців «Геть від Москви», бо ж вже 100 років тому комуністична Москва намагалася задусити український дух в Україні.

Відомі і численні єврейські патріоти, які були активними в рядах УПА та ОУН, а про співпрацю націоналістів у совєтських таборах міг би сказати і виконавчий віцепрезидент Конґресу національних громад України Йосиф Зісельс, який на власній долі зазнав співжиття у «таборах праці» з українськими націоналістами.   

Самозванець-«націоналіст» Аваков, від коли увійшов до «зеленої» влади, став  ув’язнювати «своїх» патріотів, яким вішають ярлик з неґативним «присмаком» націоналіст (вигадують їм різні расистські риси, яких вони позбавлені). Саме такими страшилками позначали  групу патріотів на чолі з Артеменком, якого без доказів звинуватили та понад рік тримають  заарештованим (не малою заслугою і «націоналіста» Авакова).

Деякі  сучасні швидкі арешти патріотів (Ратушний, Семенченко ,Стерненко, Філімонов, Сорд, Шевченко), яких піступними натяками зараховують до поганих націоналістів, є доказом організованого хаосу, сумнівної політичної доцільности. Створена «театральна сцена небезпеки від волонтерів» та  національнопатріотичних сил має на меті відвернути увагу від більш поважних загроз. А справи навколо визнаного США багаторічного аґента РФ Деркача та санкції проти Коломойського, чи нездатність вручити підозру скандальному судді Вовкові, замовчуються.

Витягування «з чарівного капелюха» «українську російську мову» має призвести знов  до сумніву стосовно статусу української мови, незважаючи на те, що ніхто не забороняв і не   думає забороняти нікому розмовляти  вдома на будь-якій мові.

Зрештою, слід російськомовним сказати правду, що саме російська колоніяльна мова зробила з них кріпаків імперії і змусіла їх забути рідну мову (часто і рідний край), довела до втрати волі, самобутнього характеру і мільйони народу перетворила на  населення – без роду, без хати, без краю, а замість мови змусили вчити московський язик. А таке «населеніє» не здатне жити без московської нагайки, яку, часом,  замінюють на «40 срібних» – хіба не досить глянути на різних медведчуків, шуфричів, марченків та, зрештою – ОПЗЖ!?

 У Незалежній «населеніє», а головне – їхні діти, нащадки - зможуть знов стати повноцінними людьми і повернутися до «лона своїх предків» - до прекрасної мови своїх пращурів і стати повноцінною частиною стародавнього европейського народу. А нащадки вже будуть рости вільними, не працюватимуть на жорстоку й ненаситну імперію, яка за всю свою історію не мала поваги не тільки до інших народів та етнічних груп, але й до ісконних московитів!

Торонто

Теги: Аваков, мова

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати