З травня більша частина переселенців роз'їхалися та звільнили готелі. Як в умовах війни працює готельний та ресторанний бізнес на Закарпатті, — дізнавалося Суспільне.
Адміністраторка садиби в Ужгородському районі Катерина Денисенко розповіла: наразі в них проживають 9 людей, всього місць — 25. За її словами, з початку повномасштабної війни тут розмістили 64 людини.
“Трошки переобладнали готель: банкетні зали стали хостелами. Збитки, звичайно, були великі, ми не рахували точної цифри, але враховуючи, те що в готелі проживало втричі більше, ніж він може витримати, і це були спеціальні ціни, і дуже багато людей проживало взагалі безкоштовно.Влітку сезон був хороший. Навіть, можливо, кращий по завантаженості, ніж минулоріч, але це все був відпочинок вихідного дня або на декілька днів”, — розповіла Катерина Денисенко.
З початку війни частково припинила туристичну діяльність й сироварня в селі Нижнє Селище Хустського району, де займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, — розповіла її співвласниця Інна Пригара. З початку війни тут закрили ресторан, який працював при сироварні, й почали безкоштовно годувати вимушених переселенців.
“Ми трохи переорієнтували свою роботу на соціальну. Ми почали з власних запасів, з запасів ресторану. Але оскільки ми готувалися до зими, то в нас були досить непогані запаси заморожених овочів, фруктів, м'яса. Сироварня поруч, то ми завжди мали свіжу молочку і з цього почали харчувати людей і десь за два-три тижні ми почали отримувати гуманітарну допомогу у вигляді харчових продуктів", — розповіла Інна Пригара.
Від початку війни 20% закладів харчування на Закарпатті припинили свою роботу через нестачу кадрів, — розповів керівник туристично-інформаційного центру “Турінформ Закарпаття” Олександр Коваль.
“Люди зараз не їдуть у довгострокові поїздки. Це ситуативні вимушені переїзди. Природа туриста, так званого, візитера змінилася. Багато екскурсоводів розробили власні програми, які адаптовані під вимушених переселенців, і вони як волонтери або за мінімальну оплату проводять екскурсії для переселенців: таким чином знайомлять їх з культурою та традиціями краю”, — розповів Олександр Коваль.