Сапер Максим Мельничук показує основні інструменти своєї роботи. Для пошуку міни використовують металошукач, лопатою обкопують кругом вибухонебезпечний предмет, а от за допомогою мотузки з "кішкою" зміщують предмет з місця. Потрібно робити це на безпечній відстані та з укриття, розповідає Максим.
"Та ж протитанкова міна, її руками брати не можна. Її треба або знищувати дистанційно, або стягнути перед тим, як її переносити, транспортувати, саперною кішкою. Тому, що під низом може бути мінна пастка. Яка спрацює, як тільки зрушите з місця протитанкову міну", — пояснив сапер.
Уважність, неквапливість, холоднокровність та відповідальність важливі в роботі сапера. Максим працює піротехніком 4 роки. Нещодавно повернувся з Київщини. Там розміновували територію. "Дуже багато залишилося від окупантів після того, як вони відступили. І на той період, поки вони ще там були, мінували підходи до їхніх позицій. В основному дороги мінувалися протитанковими, протипіхотними мінами. Розтяжками і іншими інженерними боєприпасами. Дуже велика кількість касетних боєприпасів. Розкидано по всій території. Та як відходили, якщо в них був час, мінували просто, щоб наробити біди", — каже Максим Мельничук.
Начальник відділення групи піротехнічних робіт Микита Гуцол — піротехнік з дворічним досвідом. Був на розмінуванні на Київщині разом з Максимом. "Було багато неспрацьованих вибухонебезпечних предметів. Багато рашисти залишали саме сюрпризів. Мінували дороги", — розповів піротехнік.
Мінували окупанти все, що встигали, каже Микита. Не нехтували і житловими будинками, закладали вибухівку на подвір’ях та при дорозі. Найнебезпечніші так звані "міни-сюрпризи", каже сапер. "Мінували подвір’я, двері будинків, тобто людина відкриває і воно спрацьовує. Також знаходимо міну, а під нею ж — "міна-сюрприз". Розрахована на самого сапера", — згадує Микита Гуцол.
Хлопці працюють зараз там, де найнеобхідніше. Але і на Закарпатті роботи їм вистачає. Тут і досі знаходять снаряди першої та другої світових воєн. А мешканцям радять, якщо виявили підозрілий предмет — не чіпати його, а зателефонувати на 102. Та дочекатися приїзду рятувальників.