За словами Михайла Дороговича, у фільмі показав історію місцевого митця, його життя та творчість. Також на презентації фільму Іван Бровді представив альбом своїх робіт під назвою "Іван Бровді. Скульптура, живопис".
Документальний фільм "Сповідь художника" знімали та монтували понад місяць. Робили це навесні цього року, — каже автор стрічки Михайло Дорогович. "У нас були три великі зустрічі. Це приблизно 4-5 годин зйомок. З цього вийшло 2 частини фільму — в кожному 60 хвилин. У цьому фільмі є багато веселого, суму, кохання, драми. Я спочатку думав знімати на дві-три камери. Думав, що запрошу якихось операторів, щоб ми зняли більше планів, але я зрозумів, що якщо буде багато шуму в кадрі, то Іван Васильович так себе не розриє", — розповідає автор.
За словами Михайла Дороговича, це його перший фільм: "Я 20 років займаюся художньою фотографією, а цей мій перший фільм. Я не знаю, чи буде ще, але на цей фільм мене надихнув Іван Бровді. Бюджет фільму — 0. Чому? Тому, що Іван Васильович мені не платив за роботу, я йому теж не платив. Це моя авторська робота. Це не комерційний проєкт. Тут витрачені тільки наші час і сили".
У фільмі "Сповідь художника" розкрито життєвий шлях закарпатського скульптора Івана Бровді. Чоловік і став головним героєм стрічки. "У нас все було експромтом. У мене питали мої знайомі, котрі дивилися фільм, хто режисер цього всього. Нам ніхто нічого не підказував: що казати, коли встати, коли рукою махнути. Ми все робили експромтом. Зробили це за три зустрічі в мене у майстерні. От і все. Розумієте, мистецтво — це така річ, що ти деколи створиш за годину те, що не можеш інколи роками зробити. Мистецтво — це річ, яку неможливо пояснити", — каже Іван Бровді.
Режисером фільму "Сповідь художника" був Олександр Коваль. Розповідає, що лягло в основу стрічки. "Дуже чітко окреслене повідомлення: молодші мають поважати старших. Це те, чого нам бракує в наш час. Це я можу підтвердити як викладач, працюючи в університеті, та як людина, котра багато спостерігає. Це дуже цікаво, бо всі ми прагнемо рухатися швидше-швидше-швидше, а треба просто зупинитися, переосмислити і по-іншому сприймати інформацію. Той багаж знань, досвіду, інформації, спогадів, який тут представлений, відтворює нам ту інформацію, яка була в минулому нашого Закарпаття.
Документальний фільм-портрет має дві частини. Обидві можна переглянути в YouTube.