До Віталія Мороза, жителя села Оріховиця, прийшла перевірка: у чоловіка на городі горіло сухе листя та гілки. Чоловік розповів: палить гілля двічі на рік: весною та восени.
"Суха трава з осені зібралася, і зараз ще й дерева обрізав, — розповів господар. — Я бачу, що виросла зелена трава, не суха і був дощ, тому й палю. Кожного року горять там дачі, минулоріч сюди було чути. Але там дачі, заборів нема. Там люди просто так палять. Не збирають на одному місці як я, а просто палять".
Майстер лісу Кам’яницького лісництва Сергій Мацик показав ділянку поблизу житлових будинків в Оріховиці, на якій цього року чотири рази горіла суха трава.
"Це починається, як тільки розтане сніг, і поки не випаде знову, — сказав Сергій Мацик. — Ми завжди напоготові: в нас є такі дружини, які дзвонять нам ввечері або зранку, будь-коли ми одразу реагуємо, збираємо протипожежний інвентар, необхідні інструменти, бочку з водою. Через 10-15 хвилин ми на машині все привеземо на місце".
Найчастіше суху траву палять поблизу дворів та на земельних ділянках, розповів головний інспектор Ужгородського міськрайонного відділу ДСНС Роман Петрик.
"Вони заростають сухотрав’ям, тому що люди після збирання урожаю займаються прибиранням сухостою. В свою чергу, вони це потім усе палять. А сільські угіддя межують лісосмугою, а це загрожує перекиданням вогню на ліс", — пояснив Роман Петрик.
"За самовільне випалювання рослинності або ж її залишків законодавством передбачена адміністративна відповідальність, — сказала речниця Нацполіції Закарпаття Ганна Дан. — Для громадян починається від 3 тисяч гривень і сягати може понад 6 тисяч гривень. Якщо ж такі дії будуть вчинені у природно-заповідних фондах, то штрафи значно більше: для громадян від 6 тисяч гривень, і може сягати до понад 12-ти тисяч гривень".
За словами Романа Петрика, перевірка в селі Оріховиця тривала понад дві години. Їх планують проводити до червня.