Близько 20 років Йосип Бартош орендує замок "Сент-Міклош". Каже: це пам’ятка ХV століття. Першочергово за умовами договору оренди тут відновили дах, із 2004-го почали приймати туристів. Вони могли відвідувати 13 кімнат замку, парк біля нього та кататися на конях. До пандемії коронавірусу щомісяця тут приймали до 7 тисяч відвідувачів. Відколи Закарпаття в "червоній" зоні — жодного.
Йосип Бартош на подвір’ї замку "Сент-Міклош"
"Усі витрати по утриманню замку допомагали покривати люди. Не будо жодних проблем. Але зараз уже другий рік не можемо провести жоден фестиваль. Зустрічі, наші концерти, наші літературні читання — все припинилося", — розповів Йосип Бартош.
Торік на території замку мали відбутися ювілейні 10-й фестиваль лицарських боїв "Срібний Татош" і 5-й флористичний "Кохання у Сент-Міклоші". У 2020-му ці фести вже не проводили. У залах замку влаштовували концерти, зустрічі з письменниками, історичні лекції, роботи гуртків, щорічні волонтерські табори. Проводили екскурсії. На території є і парк середини ХVIII cтоліття, — розповідає Йосип Бартош. Охочі можуть покататися на конях, також у кареті. Але зараз тварини теж без уваги відвідувачів до виходу Закарпаття із "червоної" зони.
За словами орендаря замку, після виходу краю з "червоної" зони туристів кататимуть навколо парку, будуть екскурсії по цілому Чинадієву.
Коням у Чинадіївському замку привезли овес
"Є, що подивитися. Наша книга відгуків дуже багата на країни. Зараз вона не задіяна. Навіть художниця з Нової Зеландії брала участь у нашому пленері. Приїжджали художники. Скульптори з Індії й Туреччини були", — сказав Йосип Бартош.
Утримувати тварин, сплачувати за світло, облаштовувати парк та кімнати замку — усе це орендар міг за благодійні внески туристів, а також за ґрантові кошти з-за кордону. Для організації фестивалів, каже, виділяли гроші і з обласного бюджету. Тепер, за його словами, люди почали допомагати: везуть коням овес та роблять невеликі пожертви на утримання замку.
Крім Чинадіївського замку "Сент-Міклош" не працюють на Закарпатті й інші. За словами в.о. директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею Михайла Делегана, обмеженість доступу відвідувачів відбиває в людей бажання працювати.
"Змушені відправляти людей у вимушені відпустки за свій рахунок, бо виставкові зали закриті. Утримувати їх неможливо. На квітень обіцяють, що аванс навряд чи буде. Це пов’язано і з реорганізацією департаменту. Але справа і у дефіциті фінансового забезпечення музею", — пояснив Михайло Делеган.
Кіт — самотній відвідувач замку Паланок
У мукачівському "Паланку" відвідувачів також не було майже місяць. За словами директора музею Михайла Белеканича, наразі всі 34 робітників залишилися на роботі.
"Негативна статистика фінансування, тому що не маємо ніякої можливості заробляти кошти, а утримувати працівників, сплачувати за електроенергію, інші послуги потрібно, — сказав Михайло Белеканич. — Ми є музеєм, які є на самофінансуванні, тобто ми маємо певний резерв коштів, щоб оплатити заробітну плату. Маємо один грантовий проєкт, над ним і працюємо. Це реставрація нижнього двору замку".
Впливати на фінансування роботи закладів культури під час червоної зони на Закарпатті обласна адміністрація не має можливості, каже заступник начальника управління охорони культурної спадщини Томаш Сопко:
"Якщо йдеться, наприклад, про Чинадіївський замок. Він в оренді. Можливо, він має можливість отримати 8,5 тисяч гривень, які кабмін передбачив для підтримки бізнесу".
За словами Томаша Сопка, з обласного бюджету фінансують комунальні заклади культури, які є в розпорядженні громад. Зокрема, це оплата комунальних послуг.
pfr 2021-05-18 / 18:57:07
і за 10 днів - жодного коментаря... Правильно, нашто сесі музеї закарпатському людови? Книгарні, бібліотеки, театри, галереї... Всьо закрити, бо там коронавірусні. Треба там, де ниє коронавіруса - базари, гіди-шміди, супермаркети, шмотки-тачки, аптеки, банки і ігрові автомати, свальби й гульки, і усьо сесе замолити у церкві істинній московській православній, де батюшка відпустить гріхи і освятить за даякий рубель ци форінт... От сякий наш "освічений" закарпуцький люд.