Марина Фешко в’яже брязкальце з оленем. На такий виріб їй потрібно кілька днів.
"Спочатку я нотую, тобто кожен елемент має свою кількість рядів, свою кількість петель, — розповіла Марина. — У залежності від того й виходить певний вид виробу. Тому потрібно нотувати, щоб повторити і щоб іграшка мала певний вигляд. Потрібно досить затягувати для того, щоб іграшка не розлізлася, коли дитина буде нею гратися, щоб вона відслужила досить довгий період, щоб її можна було випрати".
Виготовляти іграшки Марина Фешко почала рік тому. Першу зробила для сина. Розповіла, що якось під час прогулянки з малюком зайшла в магазин пряжі і вибрала там плюшеву пряжу, з якої згодом і сплела іграшку.
Нитки Марина купує в постачальників та місцевих магазинах. В’яже іграшки спицями та гачком.
"Кожен гачок потрібен для певної товщини пряжі: чим товща пряжа, тим більший гачок потрібен. Спицями – от у мене є іграшка овечка. Тут видно, що ручки, мордочка – воно в’яжеться гачком. А плюшева пряжа в’яжеться спицями, тому що коли потрібно зробити петлю, то не видно, де ця петелька", — пояснила майстриня.
Марина розповідає: для своїх виробів бере різні тканини. Намагається виготовляти іграшки, які будуть безпечні для дітей.
Жінка пояснила: основою йде каркасна проволока, обмотана кількома шарами тканинного пластиря, щоб можна було її згинати, щоб не було десь перелому.
"Так само кожен кінець я завертаю і так само зав’язую у кілька разів тканинним пластирем, щоб не вийшов кінець проволоки, тому що це буде вже небезпечна іграшка", — сказала Марина.
Каже: щодня на виготовлення іграшок має дві-три години.