На Закарпатті "Свобода" і "Сокіл" відзначили 75-річчя створення «Карпатської Січі» (ФОТО)

По дорозі до столиці Карпатської України свободівці Ужгорода і Мукачева, Великоберезнянської, Іршавської, Мукачівської, Перечинської, Рахівської, Тячівської, Ужгородської, Хустської організацій вшанували пам’ять карпатських січовиків на могилах і біля пам’ятних знаків у містах і селах районів. Члени обласного комітету «Свободи» та «Сокіл» поклали вінки до меморіалу «Красне Поле», де відбулося урочисте віче. Голова Закарпатської обласної організації ВО «Свобода» Олег Куцин під час виступу зазначив: «Нині минає 75-річчя з часу Карпатської Січі як національної армії незалежної держави. Вона планувала такою стати, але часу для цього їй було відведено дуже мало. Однак це не завадило карпатським січовикам і їх мужнім командирам відмовитися від слова «капітуляція» та прийняти нерівний бій з окупантами. У масовій свідомості українців ще не закріплені ті імена, чиї життя згасли в боротьбі за незалежну Україну, бо ті, хто нині стоять у керма держави, байдужі до української звитяги. А нам, нащадкам, в жилах яких тече українська кров, зовсім не байдуже. Ми маємо зберегти і примножувати пам’ять про карпатських січовиків як про молодих, відважних свідомих українців. Складна історія минулого, та сьогодення перед нами ставить нові, не менш складні  виклики – боротьба з відвертими антиукраїнськими силами».

В Хусті урочистості з покладанням вінків відбулися біля меморіальних дошок членам Головної команди Карпатської Січі Роману Шухевичу та Олегу Ольжичу. Перед соколятами виступив Богдан Галайко, кандидат історичних наук, керівник Інституту політичної освіти ВО «Свобода» (м. Київ), який зазначив: «Велику роль у розбудові української державності на Закарпатті відіграли молоді члени ОУН, якими були також Р.Шухевич і О.Ольжич. Незважаючи на заборону Проводу українських націоналістів (ПУН) на чолі з Андрієм Мельником втручатися у справи Закарпаття, молоді оунівці-крайовики, тоді громадяни Польщі, нелегально переходили кордон і активно допомагали закарпатцям. Заходи з творення власної армії радісно сприймало українське населення, адже саме восени і взимку 1938 року на Закарпаття починають проникати угорські та польські диверсійні загони, так звана акція “Łom”, які чинили шкоду краю – руйнували комунікації, нападали на органи влади й навіть простих людей».

Відтак «Свобода» і «Сокіл» відвідали Хустський каєзнавчий музей, де ознайомилися з оновленою експозицією «Карпатська Україна – 1938–1939 рр.» та іншими музейними експонатами. Голова Закарпатського «Сокола» і Ужгородської міської «Свободи» Томаш Лелекач урочисто вручив директору музею Ірині Пригарі прапор Карпатської Січі, який соколята пошили спеціально до 75-річчя «Організації Народної Оборони Карпатська Січ».

Вклад січового братства у розбудову Великої Української Держави досі належно не оцінений, а імена тих, хто поліг в нерівному бою чи був закатований, або розстріляний окупантами із словами на устах «Слава Україні!», і нині залишаються маловідомими. Діяльність Карпатської Січі, яка була утворена 9 листопада 1938 року і яку очолив Дмитро Климпуш, у 1925–1938 рр. керівник культурно-спортивного товариства «Січ» в Ясіню, була спрямована на формування національної армії Карпатської України. Вона  формувалася в дуже короткий термін після того, як Підкарпатська Русь отримала автономію 11 жовтня 1938 року, і пройшла шлях від добровільної мілітарної організації до справжніх збройних сил незалежної Карпато-Української держави. Саме карпатські січовики першими прийняли бій із гортистами – союзниками Німеччини, тому більшість науковців схиляється до думки, що початок Другої світової війни має закарпатську ознаку.

Ці та широка палітра інших питань з історії та діяльності Карпатської Січі та Жіночої Січі, як складової ОНОКС, були висвітлені в рамках науково-практичної конференції на тему «Організація Народної Оборони Карпатська Січ» у контексті національного державотворення Карпатської України», яка відбулася в актовому залі університету «Україна» м. Хуст. На конференції виступили відомі науковці та дослідники з різними темами: вже згадуваний Богдан Галайко – «Карпатська Січ – національна армія незалежної Карпатської України»; наш земляк, кандидат історичних наук Олександр Пагіря (м. Київ) – "Карпатська Січ: від військової організації до збройних сил незалежної держави (1938–1939)»; кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Микола Посівнич (м. Львів) – «Вклад ОУН в розбудову Карпатської Січі»; журналіст-дослідник, заступник голови Закарпатської обласної організації ВО «Свобода» з питань національної пам’яті Ірина Гармасій – «Жіноча Карпатська Січ та її провідниці – приклад служіння нації і народу»; історик і краєзнавець Олег Мельник (м. Хуст) – «Краєзнавчі аспекти Карпатської Січі»; аспірант кафедри історії України УжНУ Юрій Славік – «Угорські концентраційні табори Крива, Варюлопош»; дослідник української фалеристичної спадщини періоду національно-визвольної боротьби 1914–1952 років Степан Пахолко (м. Львів) – «Відзнаки Карпатської України»; перший заступник голови Всеукраїнської МГО «Сокіл» Юрій Черкашин (м. Київ) – «Практичний досвід Організації Народної Оборони «Карпатська Січ».

Виголошені доповіді привнесли чимало нового у відновлення історичного та політичного спадку Карпатської України в свідомості молоді, а відтак будуть видані окремим збірником. Учасники конференції прийняли резолюцію, яка ляже в основу відзначення 75-річчя Карпатської України в  березні 2014 року. 

Після конференції свободівці й соколята із гаслами «Слава героям Карпатської України!» тощо  пройшли смолоскипним маршем Слави Карпатської Січі вулицями міста Хуст до могили січовиків на Замковій горі. На Хустському замку з нагоди річниці Карпатської Січі запалала ватра.

Прес-служба Закарпатської обласної організації ВО «Свобода

Теги: Карпатська Січ, Сокіл, Свобода

36 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати