У Словаччині побачила світ унікальна монографія про русинсько-українське село Пстрина (ФОТО)

Видавцем публікації був Сільський уряд села Пстрина, який на реалізацію проекту отримав фінансову підтримку з Уряду влади СР з програми «Культура національних меншин 2011». Книга унікальна у кількох показниках: має 368 сторінок, біля 1 000 кольорових і чорно-білих фотографій і десятки історичних документів, була надрукована двомовно словацькою та українською мовами, в додатку резюме і в англійській та німецькій мовах. Публікація має 10 розділів – «З історії села», «Еміграція», «Релігія і церква», «Шкільництво», «Катастер і урбаріат», «Із життя села», «Традиції і культура», «Свідчення про село», «Визначні люди» та «Спогади». Кожна пстринська родина має в книзі свій родовід. В книзі можна прочитати про визначних діячів, яких життя було пов'язане із Пстриною. Наприклад Пстрина була в роках 1912-1914 першою вчительською посадою Янка Бородача, визначного театрального діяча, основоположника словацького професійного театру в Кошицях, який за даними Театрального інституту в Братиславі за національності був русином. Під час Другої світової війни вчителем села був відомий український письменник Словаччини, суспільно-культурний діяч Іван Гриць-Дуда. З Пстриною пов'язане і дитинство Славомира Воробеля, довгорічного члена словацької хокейної збірної команди, якого тато, Михайло Воробель, перед трьома десятками років був основоположником футбольного турніру, який село реалізує щороку по сьогодні. І газета Нове життя мала в селі свого довгорічного дописувача, Івана Ядловського, який після реоптації  поселився з батьками у Пстрині та десятки дальших визначних осіб. Складовою частиною публікації є і «DVD» (автор Іван Чижмар) з багатим музично-пісенним матеріалом про автентичний фольклор села та про життя в ньому.      

 «Сьогоднішній концерт присвячений великій події – уведення у життя книги про наше село, книги, якою може похвалитися дуже мало русинсько-українських сіл Пряшівщини. Тішить мене, же то, що ми пообіцяли перед роком, сповнилося – книга про нашу рідну Пстрину узріла світло-світа. Подяка за те належить пані старостці села Анні Мігаліковій, авторові, співавторам і усім тим, котрі пожертвували свої відомості і час для видання публікації," такими словами відкрила урочисту програму святкової зустрічі модераторка Олена Довгович.

Гостей, між якими, крім інших, були Генеральний консул України в Словацькій Республіці Ольга Бенч, консул України в Словацькій Республіці Оксана Ліщишин, депутат Пряшівського самоврядного краю Мілан Цоцуля, «хресні батьки» публікації – директорка Дитячої лікарні в Кошицях, Інгрід Урбанчікова та прихильник села і хору «Карпати» Штефан Чабала, родаків села і всіх присутніх привітала старостка Анна Мігалікова.

Після офіційних привітань у заповненому залі Сільського уряду звучали українсько-русинські пісні у виконанні хору «Карпати» і його солістів за супроводу оркестру «Музики Ювеналіс», під керівництвом диригентів Левка та Ігоря Довговичів, співацької групи «Поляни» під керівництвом Ярослава Дирги. З великим задоволенням прийняли присутні і виступи члена Театру Александра Духновича і народного розповідача кума «Мачанку» Ігоря Латту. Під кінець концерту прозвучала «Молитва» з опери «Запорожець за Дунаєм» у виконанні соліста Томаша Наменшпетра й хору «Карпати», а самий кінець словами Олександра Духновича: «Дай, Господи, силу і нам Карпатським Русинам. Призри на весь руський род, дай му довга віка. Помилуй го – на многая і благая літа», після котрих прозвучала пісня-гімн українського композитора Миколи Лисенка «Боже, великий, єдиний».

 «Дорогі пстринчане, поважні гості, мені припала велика честь, же можу бути учасником святкового акту – уведення до живота публікації «Пстрина в минулому і в сучасному». Тішуся і не віриться, же село Пстрина само по собі невеличке, а книга своїм обсягом така багата, же дотепер не має конкуренцію. Пстрина може гордитися своєю історією, своїми особностями, які мають своє коріння в селі Пстрина і дальшими, які у Пстрині були священиками і учителями» – розпочав другу частину святкової зустрічі І. Латта. До святкового акту запросив тих, без яких би книга не була на світі – старостку села Анну Мігалікову, як видавця книги, автора Івана Чіжмаря, співавторів Олену і Святослава Довговичів. «Акт введення не може обійтися без хресних батьків, тому запрошую хресну маму докторку Інгрід Урбанчикову, яка є донькою поважного уродженця села Пстрина Михайла Воробля та хресного тата Штефана Чабалу, великого приятеля села Пстрина,» – продовжував І. Латта.

Хресні родичі випровадили книгу в життя такими словами: «Я дуже поважаю тих, які спричинилися до народження цієї прекрасної книги. Як хресна мама хочу їй побажати, щоб мала довге життя. Щоб довго жила не лише в наших бібліотеках а головне в наших серцях. І не лише в серцях уродженців, але й в серцях їхніх нащадків, які розійшлися по цілому світі. Хочу згадати і тих, які вже не є між нами, та яким би видання цієї книги принесло велику радість, зокрема моєму татові» – сказала І. Урбанчикова. Хресний тато Ш. Чабала: «Ніколи мені ані не приснилось, що раз буду в Пстрині хресним татом такої книги. Нехай книга має багато читачів, щоб Пстрину, завдяки ній, спізнали по цілому світі».

Своїй «дитині» всього найкращого побажали і автори: «Шоб сталася багатим джерелом інформацій для сучасних і майбутніх генерацій» – прозвучало вітання І. Чижмаря, який у своєму післяслові на сторінці 304 подякував співавторам такими словами: «Перш за все хочу подякувати Олені Довгович, її чоловікові Левкові Довговичові та синові Святославу, котрі пожертвували найбільше часу і як досвідчені публіцисти найбільшою мірою спричинилися до фінального завершення публікації». О. Довгович звернулася до пстринчан з такими словами: «Дорогі пстринчани. І ця книга вказує на те, що не маємо за що ганьбитися. Можемо бути горді на нашу історію, на наші традиції, на наших предків. Не забуваймо хто ми є, хто були наші родичі, діди і прадіди. Бо лиш той, хто не забуває своєї історії, може пережити».

Після урочистого акту понад 200 присутніх заспівало реалізаторам проекту, всім пстринчанам і всім добрим людям на світі наше пряшівське «Многая і благая літ».

Святослав Довгович, Пряшів

Акустична проба перед початком cвята у Пстрині - Український народний хор "Карпати", оркестр "Музика Ювеналіс", диригує Ігор Довгович 

Перед початком програми - художній керівник і диригент хору "Карпати" Левко Довгович, "кум Мачанка" Ігор Латта і модераторка і співавторка книги "Пстрина - з минулого і сучасного села" Олена Довгович

Підготовлена до хрещення - унікальна публікація "Пстрина - з минулого і сучасного села"

Moдератори Ігор Латта і Олена Довгович вітають майже 200 присутніх і гостей

Український народний хор "Карпати" і оркестр "Музика Ювеналіс"

Зал сільського yряду в Пстрині заповнився до останнього місця

Гостей вітає старостка села Анна Мігалікова

Гості - справа автор публікації Іван Чижмар, консул України в Пряшеві Oксана Лещишин, Генеральний консул України в Пряшеві Ольга Бенч, депутат Пряшівського самоврядного краю Мілан Цоцуля, хресні родичі Штефан Чабала і Інгрід Урбанчікова і  художній керівник хору "Карпати" Левко Довгович

Хроніка села Пстрина із записом про святкове введення книги в життя і про зустріч уродженців "Пстрина живе традиціями" 2012

Співають "Карпати", грає "Музика Ювеналіс", диригує Левко Довгович

Співає чоловіча співацька група "Поляна"

"Кум Мачанка" Ігор Латта читає з книги "Пстрина - з минулого і сучасного села"

"Кум Мачанка" Ігор Латта читає з книги "Пстрина - з минулого і сучасного села"

Співають "Карпати", грає "Музика Ювеналіс", диригує Ігор Довгович

Співають члени "Карпат", справа Анна Веселовська, Тіна Марко і Міріам Цуб'як, внизу Штефан Душик

"Mногая літ"

Aвтори книги Олена Довгович і Іван Чижмар вивели свою "дитину" між людей

Хрещення - зліва хресний тато Штефан Чабала, автори Олена Довгович і Іван Чижмар і хресна мама Інгрід Урбанчікова

Дo гостей говорить Олена Довгович, вліво - старостка села Анна Мігалікова, вправо - Іван Чижмар

Пстринчани співають "Mногая літ" своїй книзі

Теги: Пстрина, монографія, русинський

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати