Приборкання непокірної, або Суверенна Угорщина в цупких обіймах ЄС

Публічному європарламентському суду над "неслухняною" країною передувала небачена досі за інтенсивністю і масштабами критика із залученням провідних ЗМІ, міністрів США і багатьох країн ЄС, представників солідарних з угорськими лібералами і соціалістами зарубіжних політичних партій. Раптом, майже в одну мить, чи не всі європейські ліві, ліберали і соціал-демократи дружно почали перейматися угорським життям.

Якщо скласти список обвинувачень, що лавиною хлинули на Угорщину з Нового року, вийшов би чималий том. Весь вогонь критики був спрямований на уряд Віктора Орбана, який, мовляв, опираючись на конституційну більшість у парламенті, відступив від європейських стандартів демократії, узурпував владу, протиставляє Угорщину решті країн ЄС, формує авторитарну модель управління країною. Відступ від європейських норм вбачається чи не в кожному із прийнятих за останні півтора роки найважливіших законів – нової Конституції, законів про Національний банк, засоби масової інформації.

Брюссель своїми цупкими руками наче намагається втримати Угорщину від "неправедних дій". Натомість Будапешт вважає, що діє в національних інтересах, не виходячи за межі євросоюзних правил. "Світ нас бачить інакше, ніж ми самі себе", - так прокоментував картину протистояння міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартоні.

Характерно, що з наростанням критики угорський форинт почав стрімко падати, сягнувши щодо євро історичного мінімуму - 324 форинти. При цьому збільшився державний борг – до 82,5% від ВВП (у новій Конституції Угорщини записано, що країна має зменшити держборг до рівня 60% від ВВП).

Цьогоріч, у відповідності до кредитної угоди 2008 року з ЄС і МВФ, Угорщина зобов''язана покрити 5,9 млрд євро боргів. Щоб утриматися на плаву, необхідно також залучити зовнішнє фінансування у розмірі, що відповідає 18% від ВВП. У зв''язку зі знеціненням національної валюти непосильним стає повернення кредитів, дві третини яких номіновано у швейцарських франках, що зміцнів щодо форинта зі 160 до 250.

У цих умовах угорське керівництво постало перед сумною дилемою: або схилити голову перед Брюсселем, від якого, крім усього, належить просити нових кредитів, або йти шляхом банкрутства країни.

Пояснюючи депутатам Європарламенту необхідність здійснення у країні кардинальних змін в умовах кризи, Віктор Орбан зазначив: "Угорщина стояла на грані економічного колапсу і трагедії, за останні півроку ми здійснили грандіозну роботу: скоротили державну заборгованість, поза законом поставили парамілітарні організації, забезпечивши безпеку національним меншинам. За півтора року створили нову конституцію, прийняли 365 законів і здійснили структурні реформи. Все, що породжує державний борг, реорганізовано".

Тягар кризи уряд Орбана частково переклав на великий капітал, знявши його з пліч найманих працівників, виснажених зростаючими податками. Було встановлено єдину ставку податку на прибуток - 16 відсотків. Угорщина перша з країн Євросоюзу запровадила додатковий банківський податок. Додатковий податок накладено на підприємства мультинаціональних компаній. Під тиском уряду фінансові установи змушені були піти на пільгове погашення населенням валютних кредитів. Прагнучи вирватися з порочного кола наростаючої державної заборгованості, офіційний Будапешт заявив про відмову від кредитів МВФ.

Глава угорського уряду запевнив європарламентарів, що перебудова Угорщини здійснювалася у відповідності до європейських цінностей. Щоправда, не виключив і наявності спірних питань при такій масштабній реорганізації. Одне з них – забезпечення незалежності Національного банку.

Зокрема, Брюссель вважає втручанням у діяльність НБ уведення в його структуру державного органу з контролю за фінансовими організаціями, збільшення до трьох посад заступника голови (один із яких може бути представником уряду), зменшення зарплати голови НБ до максимального рівня зарплати державного службовця, що становить 2 млн форинтів (понад 8 тис. доларів).

Схоже, нині Угорщина готова піти на поступки Брюсселя в цих питаннях. Швидше за все, Будапешт і Брюссель знайдуть ключ до розв''язання суперечок, усунення законодавчих колізій і розбіжностей.

Але очевидним стає той факт, що процес консолідації країн ЄС, який є важливим чинником подолання кризи, буде непростим і таїть у собі нові конфлікти. "У суперечці, що завершилася, був і європейський аспект, ідеологічна частина. Наш світогляд – християнський, а національні почуття розглядаємо як основу сучасного і майбутнього. Від того, що наша позиція - у меншості, вона не перестає бути європейською", – заявив у Європарламенті глава угорського уряду.

Теги: Угорщина, Будапешт

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати