Поспілкуватися з гостем "Главреду" та поставити йому запитання, що цікавлять вас, ви можете, перейшовши за посиланням. Запитання ви можете надсилати заздалегідь, вже зараз, а також безпосередньо під час чату.
Коротка довідка про гостю "Главреду". Олександр Гаврош народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Має понад тисячу публікацій у пресі. Працює журналістом ("Україна молода", "Дзеркало тижня", "Український тиждень").
Член Асоціації українських письменників. Переможець "Коронації слова" 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року у номінації "Драма" за п'єси "Ромео і Жасмин" і "В Парижі красне літо...".
Автор поетичних збірок "Фалічні знаки" ("Дніпро", 2004), "Тіло лучниці" ("Піраміда", 2006), "Коньяк з дощем"("Факт", 2009); публіцистичних книжок "Моя р-р-революція" ("Карпатська вежа", 2005), "Закарпатське століття: ХХ інтерв'ю", ("Мистецька лінія", 2006) "Владика Мілан: "Свобода – це можливість обирати добро" ("Карпатська вежа", 2009); "Точка перетину" ("Грані-Т", 2009); дитячих повістей "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу" ("Видавництво Старого Лева", 2007), "Пригоди тричі славного розбійника Пинті" ("Видавництво Старого Лева", 2008) – стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу "Книжка року-2008" як краще видання для школярів середнього та старшого віку, "Галуна-Лалуна або Іван Сила на острові Щастя" (2010).
П'єса "Ромео і Жасмин" друкувалася в журналах "Київська Русь" та "Сучасність", а також у збірнику п'єс-переможців "Коронації слова" за 2006-2007 роки. Пєса "В Парижі красне літо..." друкувалася у журналі "Київська Русь". Пєса "Любязнійший приятель" побачила світ у журналі "Дніпро".
У березні 2010 року п'єса "Ромео і Жасмин" поставлена в Київському народному студентському театрі "Вавилон", з якою колектив здобув призові місця у травні 2010 року "Ромео і Жасмин" поставлена у Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка.
Також твори друкувалися в часописах "Сучасність", "Київська Русь", "Ї", "Дніпро", антології "Біла книга кохання", альманах "Джинсове покоління", "Корзо". Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, польською мовами.
Засновник і співголова журналістського клубу "НеТаємна вечеря". Автор багатьох творчих проектів.
Захоплення – література, історія, культура.
Олександр Гаврош про свою творчість: "Важко сказати, що стало першопоштовхом до початку літературної творчості. Якось воно само почалося. Абсолютно несподівано для мене. Раптом написалося і все.
Першою вийшла доволі ризикована збірка еротичної поезії "Фалічні знаки", передмову до якої написав Ігор Римарук. Очевидно, внутрішня сексуальна революція наклалася на сексуальну революцію зовнішню, яка ще й нині триває в Україні і успішно добігає свого кінця. У літературі я хотів сказати те, чого не міг розповісти у журналістиці: про свої особисті відчуття і переживання.
Мені завжди подобалися автори, які могли малим сказати про велике: Василь Стефаник, Григір Тютюнник, Антон Чехов, О'Генрі... Це великі вчителі. Мабуть, тому й сам сповідую мінімалізм у своїй творчій лабораторії. Лаконізм у наші спресовані часи – не тільки брат таланту, але й додатковий шанс, що тебе встигнуть прочитати.
Джерелом натхнення для мене є побачене, почуте, пережите. Те, що особисто мене зачепило. Належу до літераторів, які відштовхуються від життя. Воно – найкращий автор".