Як вважає директор ТОВ "Ужгородський замок" Маргарита Мощак, "страшне" свято древніх кельтів, вийшовши за межі Великобританії, призвичаюється і у нас. І тому зовсім не зле розбавити холодні осінні будні теплим вогником з очись сердитих і веселих "різьблених" гарбузів.
Довідка
Хеллові́н, Ге́ллові́н (англ. Halloween або Самгейн/Самайн – Samhain) – старовинне кельтське свято, святкується в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Після прийняття християнства його святкували як "навечір'я Дня всіх святих".
Самайн – древнє кельтське свято, яке розглядають як тваринницьке і сільськогосподарське, а також свято мертвих, чиї духи живились в цей час. В цей період починався забій худоби (зараз це день святого Ма́ртіна) і це було символічне закінчення літа – збирання урожаю, яке було пізнім у північних кельтських регіонах. Перевдягання в костюми на Хелловін має давню традицію ще з древніх язичеських часів – чоловіки-кельти в Галії одягалися в шкури забитих тварин. Є і більш вірогідна версія – дітей переодягали спеціально, щоб врятувати від гоблінів, що звались самханах, які нібито з'являлись на свято Самгейну і крали дітей. За віруваннями кельтів в цей період дуже активні відьми, злі феї і мерці. Характерні для Самайну вогнища і танці навколо них. Свято тривало з ночі 31 жовтня на 1 листопада та ще три дні (Samhain на ірландській мові це "листопад").
Назва Halloween пішла від слова Hallowe'en — скорочення виразу All Hallow's Eve — надвечір'я (переддень) Дня всіх святих, яке в свою чергу розшифровується як All Hallowed Souls Eve — дослівно: Надвечір'я Всіх Святих Душ. Атрибутом свята є "світильник Джека" у вигляді голови з гарбуза, якими одягнені в біле діти лякають дорослих, а ті відкуповуються від маленьких примар подарунками (зазвичай солодощами).
Вікіпедія
У Європі особливо популярні вечірки Хелловіна у стародавніх замках, де вештаються страхітливі привиди.