Із закарпатськими журналістами (а також із студентами) Отар Довженко спілкувався про різницю між конвергентністю, мультимедійністю і журналістською багатозадачністю. На тренінгу також йшлося про те, навіщо створювати "медіа колгосп", як здолати опір людського чинника і не знищити індивідуальність, наводилися приклади українських й західних конвергентних медіагруп.
Тренер розповів про соціальні медіа як посередник, торкнувся питань "Чи справді треба, щоб газети розмовляли?", "Як нові медіа допомагають традиційним жити по-новому", "Як соціальні медіа змінюють поведінку споживачів новин", "Чи потрібне "просування у соцмережах"?", "Як зробити присутність ЗМІ у соціальних медіа ненав'язливою, органічною та ефективною. Хто в редакції повинен займатись соціальними медіа".
Учасники тренінгу отримали практичні поради щодо того, як організувати засіб масової інформації, що знаходитиме свою аудиторію в різних комунікаційних середовищах; з чого почати трансформацію ЗМІ в мультимедійний. Обговорювалися потреби у конвергентністі, мультимедійності та інноваційності регіональними ЗМІ та їх аудиторіями.
За словами О. Довженка, "конвергенція по-українськи" нерідко починається не через прорахований ефект від її доцільності, а через те, що власник об'єднує ресурси учасників власного медіа-холдингу. На переконання експерта, в нових економічних умовах та зі зміною каналів отримання інформації "виживуть" ті ЗМІ, які знають свою аудиторію "особисто", а в цьому найбільше допомагають саме соціальні медіа, оскільки дають можливість підтримувати особистий контакт з тими, для кого працює конкретне медіа.
"Так є у світі, -- каже Отар Довженко. – Але не в Україні, де в редакціях нерідко перекритий доступ працівникам до Фейсбуку чи Твіттеру. Навіть у просунутих керівників ЗМІ інколи немає розуміння, на жаль, що соціальні медіа для журналістів -- вид професійної діяльності, а не марнування часу. Це канал зв'язку з аудиторією, можливість взаємодії з нею, канал отримання інформації. ЗМІ повинні бути там, де їхня аудиторія, а не чекати, коли люди підуть до кіоску і заплатять кошти за видання".