Гостро ця проблема стоїть у Національному природному парку "Синевир" (Закарпаття), в межах якого знаходяться чотири великі населені пункти. Найбільшу водну артерію природно-заповідної території річку Тереблю деякі місцеві жителі використовують як сміттєпровід, бо в регіоні не діють комунальні служби. Відходи гірська водойма несе до Теребле-Ріцького водосховища, де вони упираються у дамбу. Отже, проблема перекладається з одних пліч на інші. До речі, поліетиленові пляшки у природі розкладаються протягом сто років, а для скла потрібно не одне століття.
З огляду на складність проблеми зі сміттям у регіоні НПП "Синевир", що зачепило і територію Хустщини (село Вільшана), керівники двох районів здійснили виїзд до Теребле-Ріцького водосховища. Тут вони детально ознайомились з проблемою, відтак оглянули береги річки Тереблі на відрізку від села Мерешор до урочища Остріки.
Після такого виїзду, у конференц-залі НПП "Синевир" проведено спільну нараду по питанню очистки Тереблі від твердих побутових відходів. Звісно, що чисто там, де не смітять. А щоби місцеве населення не скидало відходи у річку, необхідно створити необхідні умови. Керівники районів зійшлись на думці, що це необхідно зробити якомога скоріше. Вже найближчим часом у селах Тереблянської долини Міжгірщини будуть встановлені спеціальні залізні урни для роздільного сортування твердих побутових відходів – поліетиленових пляшок і скла. Непотріб вивозитиметься для пресування і переробки за межі району.
Пластикове сміття на Теребле-Ріцькому водосховищі. Фото Олекси Лівінського
Юрій Бабічин