– Олександре Георгійовичу, чим зараз живе найбільший в області вищий навчальний заклад, яким є УжНУ?
– Як і кожний вищий навчальний заклад країни, ми наразі завершуємо навчальний рік. На факультетах закінчують роботу державні екзаменаційні комісії із захисту бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Кінцевою метою всього навчального процесу є вручення дипломів відповідно бакалаврам, спеціалістам і магістрам. Водночас триває інтенсивна робота з підготовки до вступної кампанії, яка фактично розпочинається з першого липня.
– Чим вирізнятиметься нинішній вступ абітурієнтів до університетських лав?
– Як, до речі, буде з термінами подачі заяв до Ужгородського національного університету цього літа?
– Наші правила з деталізованим графіком прийому заяв та терміни проведення вступних випробувань знаходяться на сайті університету. Кожен вступник має можливість із ними ознайомитися. Прийом документів здійснюватимемо з 1 до 31 липня включно. Для абітурієнтів, які братимуть участь у конкурсі на напрями "Журналістика" та "Здоров'я людини", прийом документів завершується 17 липня. 18 липня згідно з розкладом проводитиметься творчий конкурс для журналістів та складання нормативів із фізичного виховання для вступників на факультет фізичного виховання і спорту. Крім того, із 18 по 31 липня згідно з правилами прийому передбачено проведення іспитів у формі тестів для окремих категорій вступників (людей з особливими потребами, військовослужбовців, звільнених у запас у 2011 році), які не пройшли незалежне оцінювання знань і закінчували школу до 2008 року. Із 1 по 10 серпня проходитиме конкурс на місця держзамовлення. За його ходом можна буде відкрито спостерігати, як і в минулі роки. Відповідну інформацію розмістимо на сайті університету, а також вона з'явиться на сайті Міністерства освіти і наки, молоді та спорту в рамках системи "Конкурс". Зазначу, що одночасно з проведенням конкурсу на зарахування на напрями за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Бакалавр" у вказаний період відбуватиметься конкурс для зарахування за освітньо-кваліфікаційними рівнями "Спеціаліст" та "Магістр". Загалом в Ужгородському національному університеті в цьому році зарахування проходитиме за 20 галузями знань за 32-ма напрямами підготовки бакалаврів, 42-ма акредитованими спеціальностями, із яких 32 акредитовані за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Магістр".
– Чи матимуть якісь преференції переможці олімпіад, випускники підготовчих курсів?
– Особливістю проведення конкурсу в цьому році, що визначено правилами прийому, є додавання бонусів (від 30 до 50 балів) для абітурієнтів, які стали переможцями державних учнівських олімпіад і Малої академії наук, та додавання бонусів (до 20 балів) випускникам підготовчих курсів згідно з результатами їх випускних іспитів.
– Загальна кількість державних місць визначена?
– На сьогодні Міністерство освіти і наки, молоді та спорту поки не довело кількість місць державного замовлення. В останні роки, як правило, таку інформацію ми отримуємо в кінці червня – на початку липня. Зазначена інформація буде оприлюднена одразу після надходження з Києва. Утім відомо, що Міністерство повідомляло про скорочення державного замовлення на 42 відсотки порівняно з минулим роком, що об'єктивно пов'язувалося зі зменшенням випускників загальноосвітніх шкіл. Водночас Закарпаття в цьому питанні має свою специфіку. Виходячи з того, що кількість випускників загальноосвітніх шкіл у нашій області порівняно з минулим роком зменшилася тільки на 15 відсотків, це було враховано при розробці запиту на місця державного замовлення. Отож ми зробили відповідне звернення до Міністерства з проханням врахувати при затвердженні місць державного замовлення специфіку статистики, пов'язаної з випускниками саме закарпатських шкіл. Сподіваюсь, що наше побажання буде враховано.
– Готуючись до вступної кампанії, кожен виш щоб привабити абітурієнтів, наголошує на своїх позитивах. Які б із них виділили Ви по відношенню до Ужгородського національного університету, ну, скажімо, за останні 5 – 6 років.
– Без сумніву, УжНУ має свої здобутки. За останні роки їх теж чимало. Із 2005 року в нашому університеті відкрито 4 нові факультети (географічний, стоматологічний, суспільних наук, гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін), майже 20 нових кафедр. Започатковано такі напрями бакалаврату, як: "Психологія", "Туризм", "Географія", "Фізика ядра й елементарних частинок", "Землевпорядкування та кадастр", "Безпека інформаційних і комунікаційних систем", "Системи технічного захисту інформації", "Лісове й садово-паркове господарство", а також спеціальність "Стоматологія". Отримано ліцензії на підготовку магістрів: зі спеціальностей "Міжнародні економічні відносини", "Правознавство", "Фізична реабілітація", "Географія", "Туризм", "Землевпорядкування та кадастр", "Фізика ядра й елементарних частинок", "Журналістика". Завершується процес ліцензування за спеціальністю "Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки" за освітніми рівнями "Спеціаліст" і "Магістр". Таким чином, за 6 років відкрито 8 нових напрямів підготовки бакалаврів та 9 спеціальностей для підготовки за освітніми рівнями "Спеціаліст" і "Магістр".
– Це практично створено один окремий вищий навчальний заклад...
– А найголовніше, що відкрито ті спеціальносі, яких давно потребував наш регіон. Ми маємо вагомий результат, який став можливим завдяки спрямованій роботі цілого колективу університету й особисто ректора, професора Миколи Миколайовича Вегеша та дієвої підтримки Закарпатської обласної державної адміністрації й обласної ради. Крім того, контингент студентів порівняно з 2004 роком зріс майже на 2 тисячі осіб.
Частково вирішено питання з науковою бібліотекою, яка за своїми фондами є унікальною не лише на Закарпатті, а й в Україні загалом. Спостерігається позитивна динаміка в цілому. На сьогодні Ужгородський національний університет залишається основним навчальним закладом у краї й має 18 факультетів, 97 кафедр. У цих підрозділах працює 145 докторів (за останні 6 років захищена 21 докторська дисертація), 475 кандидатів наук (за 6 років захищено 75 кандидатських дисертацій), 11 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки (за вказаний період одержано 3 державні премії), 2 члени-кореспонденти Національної академії наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук, член-кореспондент Академії правових наук України, 25 академіків та членів-кореспондентів інших галузевих академій, а також зарубіжних академій наук. В університеті працюють спеціалізовані ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій за вісьмома спеціальностями, діє аспірантура з 53 спеціальностей. За останні 6 років кількість аспірантів зросла з 76 до 238 осіб, відкрито 14 нових науково-дослідних інститутів, центрів і лабораторій. У нас навчається понад 12 тисяч студентів, із них 7700 – за денною формою навчання, більше половини – на місцях держзамовлення.
Серед професорсько-викладацького складу 59 викладачів та наукових співвробітників удостоєні урядових нагород і почесних звань України (заслужених діячів науки і техніки, працівників освіти, лікарів, винахідників тощо; 16 із них за останні 6 років). У нашому університеті зосереджений високий науковий потенціал, визнаний далеко за межами держави. УжНУ став базовим університетом з українсько-угорської співпраці. Незалежні дослідження рейтингу вишів країни щодо рівня цитування (значимості) наукових робіт за Міжнародною науково-методичною системою "Скопус" ставлять Ужгородський національний університет в останні 5 років до першої десятки серед усіх вітчизняних ВНЗ.
– На фоні цих позитивів дещо дивною постає критика на адресу УжНУ в окремих друкованих засобах масової інформації. Як би Ви прокоментували ці публікації?
– Наразі я не хотів би аналізувати зміст таких матеріалів, тому що в них, як правило, перекручуються факти, видається бажане за дійсне з певною метою. Але водночас хотів би нагадати два народні прислів'я: "Не брудни криницю, з якої п'єш водицю" та "хто для іншого яму копає, той сам у неї потрапляє".
– Останнім часом дедалі більше говориться про реорганізацію вищих навчальних закладів, у тому числі про доцільність існування філій ВНЗ.
– Закарпаття щодо кількості студентів, які навчаються у місцевих вишах державної та приватної форм власності, посідає передостаннє місце в Україні за абсолютним показником кількості студентів на 10 тисяч населення. Це близько 24 тисяч осіб (хочу наголосити ще раз: половина з них навчається в Ужгородському університеті). Така ж кількість юнаків і дівчат (24 тисячі) навчається у філіях, які функціонують в області і є структурними підрозділами вишів з інших регіонів країни. Не так давно обласна адміністрація створила комісію з аналізу доцільності функціонування подібних філій та якості надання освітніх послуг. Як член вищевказаної комісії, можу поінформувати: більшість філій дублюють (і далеко не на кращому рівні) підготовку фахівців із тих напрямів та спеціальностей, які відкрито в трьох державних вишах області: Ужгородському національному та Мукачівському й Закарпатському державних університетах. Якби студентів тих філій перевести в наші, власне закарпатські виші (а ліцензійний обсяг дозволяє це зробити), то кількість студентів у них зросла б удвічі.
Таким чином зазначений показник чисельності студентів на 10 тисяч населення сягнув би середнього рівня по Україні. Тому комісія зробила висновок про недоцільність існування більшості філій в області, котрі готують фахівців із тих же спеціальностей, які відкрито в закарпатських державних вищих навчальних закладах. Стосовно ж реорганізації, то приєднати філії до закарпатських ВНЗ неможливо. Адже перші є структурними підрозділами вищих навчальних закладів інших областей. Такі філії можна лише скорочувати з наданням права студентам продовжувати навчання у власне закарпатських вишах.
– А щодо процесу об'єднання (приєднання) ВНЗ?
– Цей процес, на мою думку, також недоцільний, оскільки за кількістю вишів на 10 тисяч населення наша область теж посідає одне з найнижчих місць в Україні. Я вже не кажу про ті негативні наслідки, які супроводжують будь-яку реорганізацію. А ще ж кожен виш має свої традиції, організаційні засади. Що ж з'явиться в результаті гібридизації та гігантоманії, передбачити дуже важко.
На сьогодні в Україні, відповідно до інформації Міністерства, нараховується 369 вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації (із них державної форми власності – 228). В останні кілька років, за результатами рейтингування ТОП-200 вишів країни, УжНУ стабільно входить до першої п'ятдесятки найпотужніших вітчизняних ВНЗ. Серед них, крім класичних університетів, перебувають і різні політехнічні, медичні правові заклади тощо. До того ж УжНУ входить до числа тих небагатьох класичних університетів, які існували ще за радянської влади. А тому перед тим, як міркувати про якесь об'єднання-приєднання, доцільно згадати, коли й чому виникло стільки університетів. Починаючи з 1990-х років, заклади стали масово перейменовуватися в університети. Ними стали профільні галузеві, педінститути, технікуми, навіть училища. Причому без відповідної матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення. Тому на сьогодні доцільно було б проводити не реорганізацію таких вишів, а повернути їм попередній статус.
– У контексті вищесказаного наскільки допоможе нова редакція Закону "Про вищу освіту"?
– Запропонована нова редакція Закону "Про вищу освіту", у якій закладено диференціювання вищих навчальних закладів за основними функціональними показниками (вони відображають кількість галузей, напрямів, спеціальностей підготовки, наукову діяльність, підготовку науково-педагогічних кадрів тощо), є актуальною. Прийняття цього Закону є важливим і дозволило б природним шляхом вирішити проблему зменшення кількості університетів та ВНЗ у цілому, без штучних приєднань та об'єднань.
– Якщо ж, на завершення розмови, повернутися до вступників, то щоб Ви їм побажали?
– Насамперед правильного усвідомленого вибору професії, а також того вищого навчального закладу, який би допоміг здобути якісні знання та реалізувати себе в майбутньому.
Розмовляв Володимир Тарасюк
23 червня 2011р.
Теги: випускник, вступний, УжНУ, університет